«Історія єресі» К. Цепколенко в контексті актуальних тенденцій сучасної хорової творчості
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.3.1.2020.204343Ключові слова:
хорова творчість, неосакральність, твори-деструкції, кантата, нова сакральна хорова музикаАнотація
Мета дослідження – презентація аналізу хорового твору К. Цепколенко, як прикладу твору-деструкції в галузі нової сакральної хорової музики. Завданнями роботи визначено: виявлення особливостей поетично-смислових, музично-виразних векторів кантати; виокремлення провідних художньо-стильових підходів; розгляд авторських прийомів та засобів інтонаційно-художнього мовлення; висвітлення концепції жанру твору-деструкції, як провокативного напрямку в галузі неосакральної хорової музики.
Методологія дослідження. Методами дослідження є аналітично-музикознавчий, системний, текстологічний, а також загальнонаукові підходи.
Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ній запропонована оригінальна типологія щодо класифікації творів нової сакральної хорової музики; вперше до наукового обігу введено нотний текст хорового твору К. Цепколенко; запропоновані нові підходи до аналізу художнього тексту сучасних хорових творів.
Висновки. «Історія єресі» К. Цепколенко є оригінальним прикладом індивідуальної авторської концепції релігійно-сакральної ідеї християнства, яка реалізується шляхом заперечення/деструкції та утворює унікальний смисловий вектор розвитку музично- виразного комплексу хорової партитури. В кантаті відсутні сталі стильові показники неосакрального напрямку, але звернення до релігійної тематики «провокує» і композитора, і слухача на певні рефлексії філософського і музично-семантичного складу. Концептуальні жанрові пріоритети композитора стають своєрідним символом ідейної амбівалентності «нової сакральності».
Посилання
Barsov, N. I. (1993). Eres [Heresy]. In S. S. Averintsev (Ed.), Khristianstvo. Entsiklopedicheskii slovar [Christianity. Encyclopedic Dictionary] (Vol. 1, pp. 534-535). Bolshaia rossiiskaia entsiklopediia [in Russian].
Bondar, Ye. M. (2014). Nova sakralna muzyka: khudozhno-stylovyi syntez tradytsii ta novatsii [New Sacred Music: An Artistic-Style Synthesis of Traditions and Innovations]. Musical Arts and Culture, 19, 254-265 [in Ukrainian].
Bondar, Ye. M. (2017). Syntez yak fenomen dukhovnoi khorovoi muzyky [Synthesis as a phenomenon of spiritual choral music]. Hodyshak Unyverzyteta u Nyshu, 8, 383-395 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.5937/gufv1701383B
Levik, B. (1974). Kantata [Cantata]. In Iu. V. Keldysh (Ed.), Muzykalnaia entciklopediia [The Music Encyclopedia] (Vol. 2, pp. 697-700). Sovetskaia entciklopediia [in Russian].
Myslyva, V. M. (2010). Dva profili odnoho oblychchia zhertovnosti (Miriam u Lesi Ukrainky ta Oksany Zabuzhko) [Two profiles of one victim (Miriam in Lesi Ukrainka and Oksana Zabuzhko)]. Literaturoznavchi studii, (4), 136-143 [in Ukrainian].
Paisov, Iu. (1999). Motivy khristianskoi dukhovnosti v sovremennoi muzyke Rossii [Motives of Christian spirituality in contemporary music of Russia]. In Iu. I. Paisov (Ed.), Traditcionnye zhanry russkoi dukhovnoi muzyki i sovremennost [Traditional genres of Russian sacred music and modernity] (Issue 1, pp. 150-189). Kompozitor [in Russian].
Tereshchenko, A. (2012). Kantata [Cantata]. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. http://esu.com.ua/search.php?surname=%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&litera=%D0%9A [in Ukrainian].
Zabuzhko, O. (2007). Notre Dame d`Ukraine: Ukrainka v konflikti mifolohii [Notre Dame d`Ukraine: Ukrainian in Conflict of Mythologies]. Fakt [in Ukrainian].
Zosim, O. (2018). Liturhichnyi sakralnyi tekst u serednovichnii i novochasnii yevropeiskii kulturnii paradyhmi [The liturgical sacred text in the medieval and modern European cultural paradigm]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 3, 288-293 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147484
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Євгенія Бондар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.