Розвиток аматорського хорового мистецтва у контексті музичної культури України другої половини ХХ – початку ХХI століття
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.3.1.2020.204342Ключові слова:
аматорські хори, народні пісні, фестиваль, культураАнотація
В статті проаналізовано специфіку розвитку аматорського хорового мистецтва з другої половини XX століття по теперішній час в контексті музичної культури України. Наголошено, що хорові колективи є формою розкриття творчого потенціалу учасників, виступають як засіб об’єднання людей різних професій та вікових категорій за спільними інтересами, відкривають можливості долучатися до народного пісенного надбання та брати участь у концертній діяльності.
Метою дослідження є висвітлення специфіки та основних тенденцій розвитку аматорського хорового мистецтва у другій половині XX – початку ХХІ століття в контексті української музичної культури. Це передбачає звернення до типології колективів, представлених у вітчизняному просторі, виокремлення ключових аспектів їх концертно- виконавської діяльності та виявлення певних закономірностей функціонування у великих і малих містах, селах.
Наукова новизна дослідження полягає у визначенні двох суспільно-історичних хвиль впливу на розвиток українського народного хорового мистецтва у другій половині ХХ століття, а також особливостей функціонування народних хорових колективів у великих і малих містах та в сільській місцевості у радянську добу та в незалежній Україні. Також дається характеристика чинників, що стимулюють збереження, трансформацію організаційних засад та зростання творчого рівня аматорських народних хорових колективів.
Методологія дослідження ґрунтується на використанні історичного, компаративного, джерелознавчого, аксіологічного та культурологічного підходів і методів, що з них випливають. Зокрема, історико-хронологічний метод використаний для встановлення етапів розвитку і тяглості у творчій діяльності народних хорових колективів, аксіологічний – для визначення його соціально-культурної значущості, компаративний – для порівняльних характеристик умов функціонування аматорських хорів, джерелознавчий та культурологічний підходи допомагають розглядати явище народного хорового аматорства різнобічно, у широкому контексті. Окрім того використовується інформація, отримана з офіційних та неофіційних опитувань, проведених у народних хорових колективах Чернігівської області.
Висновки. На розвиток українського аматорського хорового мистецтва у другій половині ХХ століття великий вплив справили дві суспільно-історичні хвилі. Перша припадає на повоєнний період (1950–1960), коли при сільських клубах, міських і заводських будинках культури створювалася величезна кількість вокально-хорових колективів. Друга (1990-ті), пов’язана із здобуттям Україною незалежності та формуванням абсолютно нових засад культурно-мистецького життя – громадянських свобод, можливості участі у різноманітних фестивалях і конкурсах в Україні та за її межами, і, як результат, переусвідомлення сутності аматорської народнопісенної творчості, яка є основою репертуару аматорських хорових колективів.
Посилання
Asafev, B. (1980). O khorovom iskusstve [About choral art]. Muzyka [in Russian].
Goshovskii, V. (1971). U istokov narodnoi muzyki slavian: Ocherki po muzykalnomu slavianovedeniiu [At the source of Slavic folk music: Essays on musical Slavic studies]. Sovetskii kompozitor [in Russian].
Shcherbonos, V. (2014, August 26). Znov poiednav talanty y doli festyval "Poliske kolo" [The Poliske Kolo festival again connected talents and destinies]. Chernihivskyi oblasnyi tsentr narodnoi tvorchosti. http://onmckim.com.ua/news/2014-08-26-1087 [in Ukrainian].
Tsiupa, N. P. (2016). Narodni khorovi kolektyvy v ukrainskomu muzychnomu prostori [Traditional choirs in ukrainian music space]. Ukrainian culture: past, modern and ways of development, 22, 250‑254 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Петро Андрійчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.