DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7581.3.1.2020.204337

Акусматична музика: принципи графічної візуалізації

Nataliia Danchenko

Анотація


У статті проаналізовано підходи до графічної візуалізації акусматичної музики. Розглянуто специфіку цього жанрового різновиду електронної музики, характерними ознаками якого є прихованість джерела звуку і відсутність традиційного письмового шифрування – нотації.

Мета дослідження – виявлення сучасних можливостей графічної візуалізації акусматичних творів.

Методологія дослідження. Використано структурно-функціональний метод, необхідний для вивчення атрибутивних характеристик звукових об’єктів, а також порівняльний метод, спрямований на аналіз різних композиторських підходів до електронних партитур. Виявлено трансформацію принципів нотного запису в акусматичних творах. Зазначено, що внаслідок відсутності виконавця, нотація втрачає свою найважливішу роль – слугувати інструкцією для багаторазового відтворення музики, оскільки композиція записується в студії та транслюється на концерті у вигляді фонограми.

Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні підходів до вивчення авангардної електронної музики без авторської нотації. На основі дослідження композиторських партитур «Vivente non vivente» С. Губайдуліної, «Артикуляції» Д. Лігеті, «Електронний етюд № 2» К. Штокгаузена, які створені на основі аудіозапису, проаналізовано функції графічної фіксації, здійсненої після звучання. Проведено аналогії з нотацією народних пісень. Розглянуто комп’ютерні засоби візуалізації акустичних процесів. Виявлено, що майже всі вони мають вигляд графіку розподілення звукових коливань у координатах частоти й часу, що відповідають вертикалі та горизонталі традиційної нотації. Проаналізовано недоліки автоматичного зображення акустичних процесів, що не розкриває унікальності тембру і текстури різних звукових об’єктів. Порівняно музикознавчі підходи до розв’язання цієї проблеми.

Висновки. Обґрунтовано необхідність створення візуалізації для дослідження композицій, які не мають авторської партитури. На основі вивчення зразків авангардної нотації здійснено припущення щодо вигляду і характеристик графічних символів. Досліджено принципи акусмографічної візуалізації, що додає до сонограми письмові знаки, спрямовані на розкриття авторського задуму.


Ключові слова


акусматична музика; графічний запис; акусмографічна візуалізація; композиторські партитури авангардної електронної музики

Повний текст:

PDF

Посилання


Alekseev, E. (1990). Notnaia zapis narodnoi muzyki [Folk music sheet music]. Sovetskii kompozitor [in Russian].

Denisov, E. (1986). Sovremennaia muzyka i problemy evoliutcii kompozitorskoi tekhniki [Contemporary music and the problems of the evolution of composer technique]. Sovetskii kompozitor [in Russian].

Dubinetc, E. (1999). Znaki zvukov: O sovremennoi muzykalnoi notatcii [Signs of sounds: On modern musical notation]. Gamaiun [in Russian].

Haus, G. (1983). EMPS: A system from Graphic Transcription of Electronic Music Scores. Computer Music Jornal, 7(3), 31-36. https:/doi.org/10.2307/3679592 [in English].

Hryshchenko, V. I., & Kozlin, V. Y. (2017). MIDI-notatsiia yak suchasnyi sposib shyfruvannia y zapysu muzychnoho materialu [MIDI-notation as a modern way of encrypting and recording music material]. The Culturology Ideas, 12, 172-178 [in Ukrainian].

Karpetc, M. I. (2009). Notatciia v elektronnoi i kompiuternoi muzyke (problemy terminologii) [Notation in electronic and computer music (problems of terminology)]. Izvestia: Herzen University Journal of Humanities & Sciences, 99, 262-266 [in Russian].

Kohoutek, C. (1976). Tekhnika kompozitcii v muzyke XX veka [Composition technique in the music of the twentieth century] (K. Ivanov, Trans.). Muzyka [in Russian].

Mann, Y. (n.d.). Artikulate: Ligeti Style for Any Audio. http://vis.berkeley.edu/courses/cs294-10-sp10/wiki/images/5/5e/YotamFinalPaper.pdf [in English].

Peignot, J. (1960). De la musique concrète à l'acousmatique [From concrete music to acousmatic]. Esprit, 280(1), 111-120 [in French].

Siedenburg, K. (2009). An Exploration of Real-Time Visualizations of Musical Timbre. In S. Baumann, J. J. Burred, A. Nürnberger, & S. Stober (Eds.), 3rd International Workshop on Learning Semantics of Audio Signals (LSAS 2009), Proceedings (pp. 17-30). Graz, Austria [in English].

Stone, K. (1980). Music Notation in the Twentieth Century: A Practical Guidebook. W. W. Norton & Company [in English].

Tcenova, V. S. (2000). Chislovye tainy muzyki Sofii Gubaidulinoi [Numerical secrets of music by Sofia Gubaidulina]. (Abstract of DSc Dissertation). Tchaikovsky Moscow State Conservatory, Moscow [in Russian].

Tcenova, V. S. (Ed.) (2005). Teoriia sovremennoi kompozitcii [Theory of Modern Composition]. Muzyka [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2020 Наталія Данченко

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |