Просторові ефекти в звучанні музики
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.3.1.2020.204336Ключові слова:
мізанфонія, псевдомізанфонічний ефект, простір у музиці, стафажна функція, оркестровка, інструментування, оркестровий фон, стереофонічністьАнотація
Говорячи про музику, заведено проводити більш-менш виправдані аналогії з реаліями повсякденного життя, явищами науки або суміжними видами мистецтва. Такі аналогії можуть в одних випадках приводити до помилок, в інших – до відкриттів. В статті обговорено метафоричні образи (зокрема просторові) у висловлюваннях про музику, проаналізовано випадки запозичення термінології природних і мистецтвознавчих наук в музично-теоретичних дослідженнях. Показано, що терміни, запозичені музикознавством із природничих і гуманітарних наук, мають різну смислову глибину.
Мета дослідження – виявити художні та технічні прийоми, що викликають просторові відчуття, уявлення й ілюзії при сприйнятті музики.
Методологія дослідження. Використано методи порівняльного вивчення музики та інших видів мистецтва, зокрема, живопису і театру, методи спостереження, зіставлення, теоретичного узагальнення.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні стафажної функції елементів контрастно-компонентних фонів в оркестровому стилі Н. Римського-Корсакова. Також пояснено генезис і значення музикознавчого терміна «мізанфонія», утвореного за аналогією з терміном «мізансцена», що застосовується в театрознавстві та режисурі. Наведено приклади використання мізанфонічних і псевдомізанфонічних прийомів і ефектів в музичних творах композиторів різних епох (зокрема з музики Дж. Пуччіні, Л. Ноно, Г. Канчелі та ін.). На прикладах з музикознавчої літератури показано і пояснено принципову відмінність між термінами «мізанфонія» і «стереофонія».
Висновки стосуються розуміння мізанфонії як локалізації та взаємопереміщення джерел звуку в певний момент виконання музичного твору, ствердження важливості просторових уявлень для слухацького сприйняття і професійного аналізу музики. Спростовано твердження Е. Курта про відсутність просторового моменту в музично-чуттєвих враженнях.
Посилання
Barsova, I. A. (1975). Simfonii Gustava Malera [Symphonies of Gustav Mahler]. Sovetskii kompozitor [in Russian].
Bybyk, S. P., & Siuta, H. M. (2005). Slovnyk inshomovnykh sliv. Tlumachennia, slovotvorennia ta slovovzhyvannia: Blyzko 35000 sliv i slovospoluchen [Dictionary of foreign words. Interpretation, word formation and word usage: About 35,000 words and phrases]. Folio [in Ukrainian].
Eisenstein, S. (1964). Izbrannye proizvedeniia v shesti tomakh [Selected Works in Six Volumes] (Vol. 1). Iskusstvo [in Russian].
Hansburg, G. (1995). O mizanfonii [About Misanthony]. In F. Mendelson-Bartoldi i traditcii muzykalnogo professionalizma [F. Mendelssohn-Bartholdy and the traditions of musical professionalism] (pp. 138-144). Institut muzykoznaniia [in Russian].
Kholopova, V. N. (1988). Kontcert – eto obshchenie [Concert is communication]. Muzykalnaia zhizn, 4, 11 [in Russian].
Kurth, E. (1975). Romanticheskaia garmoniia i ee krizis v "Tristane" Vagnera [Romantic harmony and its crisis in Wagner's Tristan] (G. Balter, Trans.). Muzyka [in Russian].
Nono, L. (1974). Interviu s Luidzhi Nono [Interview with Luigi Nono]. Sovetskaia muzyka, 4, 122-126 [in Russian].
Pavis, P. (1991). Slovar teatra [Dictionary of Theater] (K. Razlogov, Ed. trans.). Progress [in Russian].
Petrov, A. (1983). Simfonii Gii Kancheli [Symphonies of Gia Kancheli]. Klub i khudozhestvennaia samodeiatelnost, 18, 26-28 [in Russian].
Stravinsky, I. (1971). Dialogi [Dialogues] (V. A. Linnik, Trans.). Muzyka [in Russian].
Zeifas, N. (1975). Concerto grosso v muzyke barokko [Concerto grosso in baroque music]. In Problemy muzykalnoi nauki [Problems of music science] (Iss. 3, pp. 379-406). Sovetskii kompozitor [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Григорій Ганзбург
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.