Китайські національні традиції в музичній поетиці фортепіанного концерту «Чотири духи» Чень Ї

Анотація

Жанр фортепіанного концерту посідає одне з чільних місць у творчості сучасних китайських композиторів. Інтерес до нього зумовлений: інтеграцією китайської культури у західний музичний світ, засвоєнням жанрової системи європейської музики, усвідомленням універсальності фортепіано як провідного музичного інструмента, поступовим опануванням його музично-технологічних і виражальних засобів у композиторській і виконавській площинах, а також можливістю адаптації національного музичного матеріалу і створенням самобутньої національної фортепіанної музичної культури.

Питання розвитку жанру фортепіанного концерту у музичній культурі сучасного Китаю висвітлюються переважно китайськими дослідниками. І хоча вже зроблено чимало, але багато творів, написаних протягом останніх років, лишаються недослідженими. Одним з них є фортепіанний концерт «Чотири духи» відомої сучасної китайсько-американської композиторки Чень Ї (нар. 1953). Концерт був написаний у 2016 році, світова прем’єра відбулася 18 листопада 2016 р. в Пекіні. Виконавці – Китайський філармонічний оркестр, диригент Юн Лонг, солістка Клара Янг, прем’єра у США відбулася 8 грудня 2016 р.

Метою статті є визначення впливу давніх національних вірувань на музичну поетику сучасного китайського фортепіанного концерту.

Фортепіанний концерт «Чотири духи» є прикладом тенденції поєднання загальноєвропейського та національного, з переважанням національного. У концерті це виявляється на змістовному рівні, через образну систему китайської міфології, а також через музичну мову, шляхом стилізації та цитування народних мелодій, поширених у різних регіонах Китаю.

Основний виклад матеріалу. Чотири духи є основою китайської міфології. У прадавніх китайських легендах та уявленнях вони представляли чотири священні тварини: синій дракон на сході, чорний хуанву (поєднання черепахи і змії) на півночі, білий тигр на заході і червоний фенікс на півдні. Зображення цих тварини надихнули композиторку на створення чотиричастинного фортепіанного концерту, у кожній з частин якого відтворюється уява про ту чи іншу символічну істоту.

У лірично-енергійній музиці першої частини концерту стилізовані китайські народні пісні з Центрального Китаю. Таємничий настрій та образність другої частини відтворені сонористичним звукописом. Драматичні образи третьої створюються зіткненнями регістрів у партії фортепіано, що підсилено оркестровкою. Ця стрімка частина виступає зв’язкою до фіналу. Четверта частина є жвавою і надзвичайно енергійною, її тематичний матеріал запозичений з народної мелодії Південного Китаю. У всіх частинах фортепіано та оркестр перетворюються на органічне ціле, символізуючи національний дух китайської культури.