Домрове тремоло в аспекті риторичного змісту виконавських прийомів гри
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.1.2018.140573Ключові слова:
виконавські прийоми гри, домра, домрове виконавство, кантиленність, легато, музично-риторичний зміст, тремоло, тремолюванняАнотація
У статті представлено власну концепцію виконавської риторики (на прикладі виконавської практики гри на домрі та на основі власного виконавського досвіду), яка спирається на єдність логічних і спонтанно-емоційних, наукових і онтологічно-релігійних, музикознавчих і виконавських чинників. Наголошується, що у наш час замість сталої ієрархії «художньо самодостатня прикладна творчість» висуваються змінні орієнтири, а то і відверта дифузія верств і рівнів артистичного вираження, що зумовило академізацію цілого ряду галузей і ланок музично-творчої практики популярної сфери, у тому числі гри на народних інструментах, які історично формувались у фольклорному мистецтві різних країн і лише в останні десятиріччя набувають нового художньо-естетичного сенсу і поступово входять до сфери академічної творчості і виконавства. Серед них специфічне місце посідає домра – інструмент, про який точаться суперечки як щодо його походження, так і щодо ролі в сучасному музично-мистецькому просторі, у тому числі, стосовно сучасних художньо-естетичних вимірів її поширення та новітніх виконавських настанов. Зазначається, що тремоло – це базисне поняття музичного «словника виразності» домрової гри, один із ключових прийомів, завдяки якому осягається така широка образно-асоціативна палітра звучання інструменту. На основі власного виконавського та педагогічного досвіду визначаються специфічні інструментальні домрові особливості тремолювання у щільному зв’язку з художньо-риторичними настановами виконання. Наголошується на образно-художньому розмаїтті виразових установок у різних типах домрового тремоло. В аспекті риторичних складових домрової виразності виявляється специфічне домрове legato як досягнення через домрове tremolo звукового ідеалу інструменту, абсолютної свободи «дихання на інструменті», що відчувається як паралель до вокальної кантиленності.Посилання
Imkhanitskii, M., Chunin V. (1987). Problemy pedagogiki i ispolnitelstva na russkikh narodnykh instrumentakh. [Problems of pedagogy and performance on Russian folk instruments.] Moscow : Muzyka [In Russian].
Kruglova, E. (1956). Nekotorye problemy interpretatsii vokal’noi muzyki epokhi barokko. [Some problems of interpretation of vocal music of the Baroque era] URL: http://www.studzona.com/referats/view/38824 posiv 05.07.2016 [In Russian].
Mikhailov, G.G. (1956). Samouchitel igry na mandoline i chetyrekhstrunnoi domre: S nachal’nymi svedeniiami po muzykalnoi gramote [Self-instruction game on the mandolin and four-string domra: With initial information on the music. Literacy]. Moskau : Muzgiz. [In Russian].
Neigauz, G. (1982). Ob iskusstve fortepiannoi igry: zapiski pedagoga [About the art of piano playing: notes of a teacher]. Moskau : Muzyka [In Russian].
Tremolo. (1981). Muzykalnaia entsiklopediia : v 6-ti tt. [The musical encyclopedia: in 6 volumes]. Vol. 5. p. 597. Moskau: Sovetskaia Encyclopedia.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Олександр Олійник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.