Про класичні традиції азербайджанського фортепіанного мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.7.2.2024.316739Ключові слова:
музика, виконавство, фортепіано, класик, традиція, культураАнотація
Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей класичних традицій в історії азербайджанської фортепіанної культури, а також в узагальненні цих традицій. У пріоритеті дослідження теми статті перебуває розгляд класичних традицій азербайджанської фортепіанної культури як естетичних принципів її функціонування. Методологія дослідження спирається на категоріальне розуміння такого поняття, як класичне. Значущі явища фортепіанного мистецтва Азербайджану розглянуто в контекстному аспекті. Дослідження базується на принципі історизму, якому властива діахронія; поетапно висвітлюється історія азербайджанського фортепіанного мистецтва. Наукова новизна дослідження. У цій статті вперше узагальнюються класичні традиції азербайджанської фортепіанної культури на основі історичного матеріалу. Важливою є вперше зроблена класифікація класичних традицій азербайджанської фортепіанної культури. Висновки. Наприкінці XX – на початку XXI століття проблеми вивчення фортепіанної культури Азербайджану потребували нового осмислення, нових підходів, узагальнень. Творча свідомість, утілена в класичних традиціях азербайджанського фортепіанного мистецтва, у сучасних явищах набуває різноманіття, багатовимірності. Саме тому це дослідження спирається на важливість трактувань класичних традицій. Класика азербайджанської фортепіанної культури слугує зразком для наступних поколінь азербайджанських піаністів. Класична виконавська парадигма ґрунтувалася на таких важливих чинниках, як висока професійна майстерність піаністів і глибоке розуміння музичних творів, їх художнє прочитання, трактування та інтерпретація. Видатні піаністи другої половини XX століття об’єднані спільним ідейно-виконавським і музикознавчим підходом, який умовно можна назвати «міцним фундаментом» азербайджанського фортепіанного мистецтва. Класичні традиції представляють як прикладний, так і професійний підходи, а також філософсько-естетичну концепцію музики. Класичні традиції азербайджанської фортепіанної культури, що заклали видатні діячі, розвивалися як природне поєднання виконавського та педагогічного рівнів. Цілісність і завершеність класичного стилю визначають відмінні риси піанізму.
Посилання
Dadash-zade, K. (2022). On the music-synergetic processes of epic art. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art, 5(1), 6–13. https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.1.2022.258130 [in English].
Magerramova, A. A. (2008). Printsip preemstvennosti v Azerbaidzhanskom fortepianno-ispolnitel’skom iskusstve [Principle of continuity in Azerbaijani piano-performing art] [PhD Dissertation, Baku Music Academy] [in Russian].
Makhmudova, G. R. (2006). Genezis i evolyutsiya ostinatnosti v azerbaidzhanskoi muzyke [Genesis and evolution of ostinato in Azerbaijani music]. Nurlan [in English].
Mamedova (Sarabska), R. (2021). On the comparative analysis of the Eurasian region cultures. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art, 4(1), 34–44. https://doi.org/10.31866/2616-7581.4.1.2021.233336 [in English].
Seidov, T. (1988). Vidnye deyateli fortepiannoi kul’tury Azerbaidzhana [Prominent figures of piano culture in Azerbaijan]. Ishig [in Russian].
Seidov, T. A. (2006). Azerbaidzhanskaya fortepiannaya kul’tura XX veka: pedagogika, ispolnitel’stvo i kompozitorskoe tvorchestvo [Azerbaijani piano culture of the 20th century: Pedagogy, performance and composing creativity]. Azerbaidzhanskoe gosudarstvennoe izdatel’stvo [in Russian].
Voitovych, O. (2022). Improvement of classical music sound conditions by simulating changes in concert hall acoustics. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art, 5(2), 153–161. https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.2.2022.269643 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.