Наративність вокальної балади на прикладі твору Ю. Мейтуса «Розстріляли трьох»
(на вірші В. Коротича)
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.7.2.2024.316713Ключові слова:
наратологія, музичний наратив, взаємодія слова, взаємодія музики, балада, жанр, камерно-вокальна музика, творчість Ю. МейтусаАнотація
Мета дослідження – визначити специфіку наративу у вокальному творі на прикладі жанру вокальної балади. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні семантичного та герменевтичного аналізу, системного, структурно-функціонального й компаративного методів. Наукову новизну дослідження становить здійснення аналізу вокального твору, наративного за своєю природою, з метою виявлення наративних проявів. Висновки. У статті розглянуто основні наратологічні праці та виокремлено елементи наративного тексту. Установлено головні характеристики жанру балади та їх відповідність наративності. Проаналізовано літературну та музичну основу вокальної балади Ю. Мейтуса (слова В. Коротича) «Розстріляли трьох» на предмет наявності наративних ознак на різних рівнях. Зосереджено увагу на взаємодії поетичних та композиторських трактувань основних наративних елементів балади, а також на проявах наративності в суто музичному плані. Виявлено риси наративності на рівні форми та структури вокальної балади, зокрема руйнування вертикальної віршованої організації на користь лінійності оповідного сюжету й асиметричність форми. Установлено факт присутності наратора та формування його особистості автором-поетом та автором- композитором. Зазначено думку оповідача та його вплив на виклад подій і сприйняття їх нарататорами. Підкреслено, що за допомогою поєднання літературних і музичних прийомів створено ефект віддалення та наближення наратора до зображуваних подій. Визначено роль тональностей, що підтримують літературних персонажів, а також вступають у конфлікт в суто музичному плані та створюють у такий спосіб власну сюжетну лінію. Наголошено на тому, що кожен музичний твір має свої унікальні способи розкриття наративу. У зв’язку з чим доведено необхідність подальших досліджень цього питання на матеріалі інших вокальних та інструментальних жанрів.
Посилання
Abbate, C. (1991). Unsung voices: Opera and musical narrative in the nineteenth century. Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400843831 [in English].
Almén, B. (2008). A theory of musical narrative. Indiana University Press [in English].
Genette, G. (1983). Nouveau discours du récit [New discourse of the narrative]. Seuil [in French].
Hair, G. (2001). Dramatic narrative and musical narrativity in Gillian Whitehead’s “Hotspur”. In L. Kouvaras, R. Martin, & G. Hair (Eds.), Loose canons: Papers from the National Festival of Women’s Music (pp. 159–171). Southern Voices [in English].
Hatten, R. (1991). On narrativity in music: Expressive genres and levels of discourse in Beethoven. Indiana Theory Review, 12, 75–98 [in English].
Huk, O.-M. I., & Bekhta, I. A. (2020). Poniattia naratyvnoho analizu i osnovni pidkhody [Concept of narrative analysis and basic approaches]. Young Scientist, 11(87), 430–435. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-11-87-92 [in Ukrainian].
Ivko, A. (2008). Podiievi aspekty muzychnoi formy XX stolittia [Event aspects of XX century musical form] [PhD Dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music] [in Ukrainian].
Klein, M. L. (2009). Ironic narrative, ironic reading. Journal of Music Theory, 53(1), 95–136. https://doi.org/10.1215/00222909-2009-022 [in English].
Kovaliv, Yu. I. (Comp.). (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia [Literary encyclopedia] (Vol. 2). Akademiia [in Ukrainian].
Liu, X. (2021). Vykonavska spetsyfika naratyvnykh zhanriv vokalnoi muzyky [The performing specifics of narrative genres of vocal music] [PhD Dissertation, Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts] [in Ukrainian].
Lysiuk, S. R. (2011). Naratyvnyi pidkhid v kharakterystytsi stylovykh i stylistychnykh vlastyvostei fortepiannoho vykonavstva [The narrative approach of the characterization of the style and stylistic features of the piano performing] [PhD Dissertation, A. V. Nezhdanova Odesa National Academy of Music] [in Ukrainian].
Matsevko-Bekerska, L. (2009). Naratolohichna proektsiia kontseptu "heroi" [Narratological projection of the concept of "hero"]. Problems of Literary Criticism, 78, 278–292 [in Ukrainian].
Nattiez, J.-J. (2011). La narrativisation de la musique [The narrativization of music]. Cahiers de Narratologie, 21. https://doi.org/10.4000/narratologie.6467 [in French].
Nudha, H. A. (1970). Ukrainska balada [Ukrainian ballad]. Dnipro [in Ukrainian].
Papusha, I. (2005). Shcho take naratolohiia? (ohliad kontseptsii) [What is narratology? (review of concepts)]. Studia Methodologica, 16, 29–46 [in Ukrainian].
Piaskovskyi, I. (2003). Polifoniia [Polyphony]. Derzhavnyi naukovo-metodychnyi tsentr zmistu kulturno-mystetskoi osvity [in Ukrainian].
Prince, G. (2003). A dictionary of narratology (Rev. ed.) University of Nebraska Press [in English].
Schmid, W. (2013). Elemente der narratologie [Elements of narratology] (3rd ed.). De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110350975 [in German].
Sichardt, M. (2005). Narrativität in der Music? Überlegungen anhand von Beethovens Violoncello-Sonate op. 102 Nr. 2 [Narrativity in music? Reflections based on Beethoven’s Violoncello Sonata op. 102 No. 2]. Die Musikforshung, 58(4), 361–375. https://doi.org/10.52412/mf.2005.H4.640 [in German].
Stepurko, V. I., & Bardashevska, Ya. M. (2018). Naratyvni vidminnosti tvorchosti suchasnykh ukrainskykh kompozytoriv [Narrative distinctions of the creativity of modern Ukrainian composers]. International Journal Culturology. Philology. Musicology, 2(11), 141–145 [in Ukrainian].
Tarasti, E. (1994). A theory of musical semiotics. Indiana University Press [in English].
Tkachuk, O. (2003). Naratyvna perspektyva ta dystantsiia v modernistychnomu dyskursi kintsia XIX – pochatku XX stolittia [Narrative perspective and distance in the modernist discourse of the late nineteenth and early twentieth centuries]. Slovo i Chas, 11, 17–24 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.