Амплуа тенора в музичному театрі Джакомо Пуччіні (інтерпретаторські моделі образу Рудольфа в опері «Богема»)

Ярослав Комарніцький

doi:10.31866/2616-7581.7.1.2024.303758

Автор(и)

Ярослав Комарніцький Київський національний університет культури і мистецтв; Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна http://orcid.org/0000-0002-7978-8130

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.7.1.2024.303758

Ключові слова:

музичний театр Джакомо Пуччіні, музична драматургія, амплуа тенора, тенорові арії, образ Рудольфа, опера «Богема»;, виконавська інтерпретація

Анотація

Мета дослідження – виявити визначальні аспекти художньо-образної виконавської інтерпретації партії Рудольфа в опері «Богема» Дж. Пуччіні – ліричного героя, утіленого в теноровому темброобразі. Методологія дослідження спирається на такі методи: аналітичний (опрацювання мистецтвознавчої та музикознавчої літератури з означеної проблематики); метод виконавського аналізу (аналіз партії Рудольфа в контексті виявлення жанрово-стильових особливостей, характерних музично-виражальних засобів, місця в драматургії спектаклю); компаративний (порівняння трактувань партії Рудольфа у виконанні видатних співаків для визначення спільних і відмінних рис «прочитання» образу), емпіричний метод (охоплює власний досвід репетиційно-сценічної виконавської інтерпретації); метод узагальнення (для обґрунтування висновків дослідження). Наукова новизна публікації полягає у запропонованому ракурсі дослідження: увагу акцентовано на образі, утіленому в певному вокальному тембрі, презентовано аналіз панорами виконавських інтерпретацій тенорової партії, знакової у творчому спадку Дж. Пуччіні. Висновки. Дж. Пуччіні вдалося створити театральну реальність, де «індивідуальне» переважає над «типовим» і «характерним». Принципи розкриття внутрішнього світу героя, його взаємодію з іншими персонажами та навколишньою дійсністю композитор ретельно продумав. Особливе місце в «музичному театрі» Дж. Пуччіні посідає амплуа тенора, що реалізує важливе для митця «ліричне начало» в чоловічому образі (закохані юнаки, творчі натури – люди, схильні до емоційних, спонтанних учинків). Аналіз інтерпретацій знакової для композитора партії Рудольфа у виконанні видатних співаків дає змогу виявити цінність виконавської інтерпретації, що ґрунтується на глибокому розумінні авторської стилістики та доводить важливість появи синкретичного співака-актора, який глибоко розуміє драматургію спектаклю та місце своєї партії в загальній концепції оперного твору.

Біографія автора

Ярослав Комарніцький, Київський національний університет культури і мистецтв; Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Асистент кафедри музичного мистецтваа; аспірант творчої аспірантури

Посилання

Adami, G. (Ed.). (1931). Letters of Giacomo Puccini (E. Makin, Trans. & Ed.). George G Harrap & Co [in English].

Cotton, S. (2007). Voice classification and Fach: Recent, historical and conflicting systems voice categorization [Doctoral Dissertation, The University of North Carolina at Greensboro]. UNC Greensboro University Libraries. https://libres.uncg.edu/ir/uncg/f/umi-uncg-1296.pdf [in English].

Dzhulai, H. A. (2020). "Dzhanni Skikki" Dzh. Puchchini v richyshchi zhanrovo-stylovykh shukan italiiskoho muzychnoho teatru pochatku XX stolittia ["Gianni Skikki" by G. Pucchini in the ground of genre-style seeking of the Italian musical theater of the beginning of the XX century]. Music Art and Culture, 1(30), 11-18. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-30-1-2 [in Ukrainian].

Kloiber, R., Konold, W., & Maschka, R. (2019). Handbuch der Oper [Opera handbook]. Bärenreiter [in German].

Komarnitskyi, Ya. V. (2023). Tenorovi tembroobrazy v operakh Dzhakomo Puchchini: dosvid systematyzatsii [Tenor timbro images in the Giacomo Puccini’s operas: The experience of systematisation]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 138, 126–136. https://doi.org/10.31318/2522-4190.2023.138.294802 [in Ukrainian].

Korchova, O. O. (2004). Muzychnyi teatr Dzhakomo Puchchini v mystetskomu konteksti pershoi chverti XX stolittia (na materiali piznoi tvorchosti kompozytora) [Giacomo Puccini’s musical theater in the artistic context of the first quarter of the 20th century (on the material of the composer’s late work)] [PhD Dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music] [in Ukrainian].

Krechko, N., & Riazhko, O. (2022). Nimetska systema Fach yak pryklad fakhovoi klasyfikatsii holosiv v suchasnomu vokalno-opernomu mystetstvi [German Fach system as an example of professional classification of voices in modern vocal and opera art]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art, 5(1), 46–55. https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.1.2022.258147 [in Ukrainian].

Moskalenko, V. (2013). Lektsii z muzychnoi interpretatsii [Lectures on musical interpretation]. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music [in Ukrainian].

MrEsceha. (2012, May 27). Roberto Alagna and Angela Gheorghiu a.o.La Bohème [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=aOXKuTcEYkU [in Italian].

Opera Lovers. (2020, February 20). La Boheme – Freni, Pavarotti – G. Puccini – Opera Completa – Full Opera [Video]. YouTube. https://youtu.be/H_1OtRt0_ho?si=3l2BDZCz0oU-lhRQ [in Italian].

Rosina Almaviva. (2020, July 8). La bohème full opera with English subtitles (Zeffirelli, 1965) [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=5U2N2c96Kuk [in Italian].

Zhang, Y. (2017). Operna tvorchist Dzh. Puchchini yak fenomen piznoromantychnoho rozuminnia te my "vichno zhinochnoho" [J. Puccini’s opera works as a phenomenon of late romantic understanding of the theme "eternally feminine"]. Music Art and Culture, 25, 76–87. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-76-87 [in Ukrainian].