Про структурно-семантичні особливості пісень нанай історичної області Агбаба

Автор(и)

  • Айсель Азізова Азербайджанський державний університет культури і мистецтв, Азербайджан http://orcid.org/0009-0008-2094-6668

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.7.1.2024.303753

Ключові слова:

жанр нанай, автентичний фольклор, семантичний аналіз, Агбаба, архетип

Анотація

Мета дослідження – вивчити архаїчні особливості музичної мови нанай, яка є одним з жанрів автентичного музичного фольклору історичної області Агбаба. Агбаба – одна з етнокультурних зон Азербайджану, що вирізняються своєю різноманітною жанровою системою музичного фольклору. Зазначимо, що район Агбаба нині входить до складу Республіки Вірменії і з 1930 року має назву Амасья. Історично цей регіон був заселений стародавніми тюркськими племенами, які відіграли величезну роль в етногенезі Азербайджану, і до кінця ХХ століття славився своїми культурно-етнографічними традиціями. Методологія дослідження. У статті проаналізовано із семіотичного погляду зразки одного з жанрів автентичного фольклору регіону – нанай. На думку автора, застосування семіотичних методів аналізу може сприяти виявленню архетипних закономірностей зразків жанру нанай. На основі аналізу ладо-інтонаційних і метро-ритмічних особливостей музичної мови визначено загальнотипологічну модель досліджуваного жанру. Наукова новизна дослідження. У цій статті вперше в етномузикознавстві проведено семантичний аналіз зразків жанру нанай, що був невід’ємною частиною обрядової культури давніх азербайджанців. Висновки. На підставі зібраного музично- етнографічного матеріалу та проведеного аналізу дійшли висновку, що особливості музичної мови нанай відігравали велику роль у семантичному змісті різних обрядів, які вирізняються своєю синкретичною природою. Характерно, що ознаки синкретизму проявляються і в особливостях музичної мови зразків нанай, що збереглися до наших днів. Наприклад, деякі кінетичні за своєю природою музичні знаки свідчать про прикладну функцію зразків нанай. Отже, усі наведені факти вказують на архетипічні ознаки художньої організації зразків жанру нанай. Саме цей факт красномовно свідчить про те, що жанр нанай представляє значний інтерес з погляду сучасного етномузикознавства.

Біографія автора

Айсель Азізова, Азербайджанський державний університет культури і мистецтв

Викладач, аспірант

Посилання

Ağbaba, A. (2012). Ağbaba-Çildir aşiq mühiti [Agbaba-Childir ashug environment]. Elm ve tehsil [in Azerbaijani].

Cəfərzadə, Ə., & Cəfərzadə, Ə. (Comps.). (2021). Nanailar [Nanai]. Elm ve tehsil [in Azerbaijani].

Deveci, D. (1998). Kars yöresi halk müziği ve halk oyunlarında “Nanai ve Yallı” havaları [“Nanai and Yallı” sounds in Kars region folk music and folk dances] [Master’s thesis, Istanbul Technical University] [in Turkish].

Duygulu, M. (2014). Türk halk müziği sözlüğü [Turkish folk music dictionary]. Pan Yayincilik [in Turkish].

Hacıyeva, S. (2017). Nanaili-halayli dünyam [My world of Nanai and halai]. SkyG [in Azerbaijani].

Xalıqzadə, F. (2014). Üzeyir Hacıbəyli və folklor [Uzeyir Hajibeyli and folklore]. Sharg-Garb [in Azerbaijani].

Qurbanov, T. (2014). Ağbaba aşıq mühiti [Agbaba ashug environment]. Elm ve tehsil [in Azerbaijani].

Mirzəyeva, G. (2013). Tırınqı və Nanaiların melo-poetik xüsusiyyətləri (Ağbaba materialları əsasında) [Melo-poetic features of the tiringi and Nanai (based on Agbaba materials)] [Dissertation, Institute of Folklore of Azerbaijan National Academy of Sciences] [in Azerbaijani].

Orucoğlu, S. (2002). Ağbabadan mağar köçdü [We moved from Agbaba]. Araz [in Azerbaijani].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-17

Як цитувати

Азізова, А. (2024). Про структурно-семантичні особливості пісень нанай історичної області Агбаба. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 7(1), 6–15. https://doi.org/10.31866/2616-7581.7.1.2024.303753

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ