Фонетичний метод постановки голосу в контексті викладання освітньої компоненти «Вокально-хорова техніка»

Анотація

Мета дослідження – охарактеризувати та проаналізувати деякі технології фонетичного методу академічної постановки голосу, виявивши їх ефективність у подоланні вокальних проблем співака-початківця на основі власного досвіду роботи зі здобувачами освіти в межах освітньої компоненти «Вокально-хорова техніка». Методологія дослідження. У статті використано методи аналізу літератури з обраної теми; класифікації базових фонем української мови; диференціації особливостей артикуляційного формування голосних і приголосних; метод дедукції, спрямований на аналіз певного фонетичного поняття та роботу артикуляційного апарату крізь призму вокальної фонації; метод індукції застосовано для аналізу прийомів традиційного застосування тих чи тих вокальних вправ у контексті загальних фонетичних закономірностей; спостереження на основі досвіду роботи зі здобувачами, що мають проблеми з артикуляційним апаратом у процесі співу. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі застосування елементів фонетичного методу постановки голосу на основі власного практичного досвіду викладання освітньої компоненти «Вокально-хорова техніка» в контексті формування фахових СК та ПРН. Висновки. У запропонованому дослідженні розглянуто важливі, на наш погляд, аспекти фонетичного методу постановки голосу. У межах викладання освітньої компоненти «Вокально-хорова техніка», що спрямована на вдосконалення індивідуальної вокальної техніки хорового співака та формування навичок практичної взаємодії вокалістів у контексті ансамблевого й хорового співу, педагогу потрібно розробити студентоцентровану, індивідуалізовану систему підготовки здобувачів, що, безумовно, буде охоплювати технічно обґрунтовані прийоми видатних вокальних педагогів, науковців. Здобувачам освіти в процесі опанування цього курсу важливо зрозуміти, як мають працювати артикулятори, відчути можливу наявність м’язових затисків, набути навичок м’язового самоконтролю.