Формування вокально-виконавських навичок студента в класі академічного співу
(традиційний і сучасний підходи)
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.6.1.2023.277881Ключові слова:
академічний вокал, ларингоскоп, методика Соломії Крушельницької, техніка Александера, техніка Estill Voice TrainingАнотація
Мета дослідження – окреслити принципи та систематизувати інформацію щодо формування вокально-виконавських навичок співаків академічного вокалу на заняттях з постановки голосу в контексті власного досвіду, вивчення досвіду роботи Соломії Крушельницької з вокалістами-початківцями, техніки Александера та Estill Voice Training. Методологія дослідження базується на таких методах: аналізу різних вокальних методик у сфері вокального мистецтва, що дав змогу дослідити та визначити принципи формування вокально-виконавських навичок студента академічного вокалу, а також методів узагальнення та систематизації, історичного та власного досвіду, що уможливило окреслити принципи формування навичок в академічному вокалі. У процесі аналізу фахової літератури застосовано музично-теоретичний та джерелознавчий методи. Наукова новизна дослідження: на основі глибокого вивчення методики С. Крушельницької, техніки Александера та Estill Voice Training вперше представлено власний практичний досвід у контексті значущості формування вокальних навичок з музикознавчого та виконавського погляду. Висновки. Вивчення вокальних навичок ґрунтується на різних методиках, серед яких можна виокремити методику С. Крушельницької, техніку Александера та Estill Voice Training. Кожна з цих методик зосереджується на розвитку певних аспектів вокального мистецтва та надає інструменти для розвитку різних елементів вокальної техніки, таких як дихальна система, постава тіла та голосові зв’язки. Опанування професійних знань та навичок є необхідною умовою для подальшого професійного зростання студентів-вокалістів, що дає змогу їм розвивати свої вокальні уміння, збільшувати репертуар та реалізовувати свій творчий потенціал у різних стилях вокального мистецтва.
Посилання
Henrich, N. (2006). Mirroring the voice from Garcia to the present day: Some insights into singing voice registers. Logopedics Phoniatrics Vocology, 31(1), 3–14. https://doi.org/10.1080/14015430500344844 [in English].
Holovashchenko, M. (Comp.) (1978). Solomiia Krushelnytska (Pt. 1: Spohady [Memories]). Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Jain, S., Janssen, K., & DeCelle, S. (2004). Alexander technique and Feldenkrais method: a critical overview. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America, 15(4), 811–825. https://doi.org/10.1016/j.pmr.2004.04.005 [in English].
Komarevych, I. (2017). Metodychni rekomendatsii Solomii Krushelnytskoi v konteksti vokalnoi pedahohiky yii suchasnykiv [Methods recommendations by Solomiia Krushelnytska in the context of vocal pedagogy of her contemporaries]. Ukrainian Music, 1(23), 55–62 [in Ukrainian].
Krechko, N. M., & Komarnitskyi, Ya. V. (2022). Borys Hmyria yak vydatnyi interpretator heroichnykh obraziv ukrainskoho opernoho repertuaru [Boris Hmyria as an outstanding interpreter of heroic characters in the Ukrainian opera repertoire]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art, 5(2), 227–240. https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.2.2022.269687 [in Ukrainian].
The History of Estill Voice Training™. (n.d.). Estill Voice Training. Retrived February 10, 2023, from https://www.estillvoice.com/history/ [in English].
What is the Alexander Technique and what are its Benefits? (n.d.). The Complete Guide to the Alexander Technique. https://alexandertechnique.com/at/ [in English].
Zotova, V. (2019). Interaktyvnyi aspekt suchasnoi vokalnoi osvity vchyteliv na prykladi metodu EVT [Interactive aspect of modern vocal education of teachers using the EVT method as an example]. Professionalism of the Teacher: Theoretical and Methodological Aspects, 11, 214–224. https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197234 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.