Актуалізація долінійних та нелінійних систем нотації у сучасному хоровому виконавстві

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.2.2022.269680

Ключові слова:

музична культура, долінійна система нотації, лінійна система нотації, нелінійна система нотації, монодія, поліфонія, дискурс

Анотація

Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз концептів нелінійності в архітектурі та музиці; визначити перспективи трансформації нелінійних систем нотації у постмодерній музиці в техніці генетичного алгоритму. Наголошено на актуальності проблеми експлікації концептів нелінійного дискурсу в музиці, зокрема в системі хорового виконавства, на підставі аналізу кореляції долінійних та постлінійних систем нотації. Методологія дослідження визначена компаративним та системним підходами, що дають змогу здійснити порівняльний аналіз систем нотації та вербального дискурсу. Наукова новизна дослідження. Наївний онтологізм, який характеризує моделі генетичного алгоритму в контексті нової натурфілософії творчості, змінює парадигму дескрипції художньої інформації. В музиці феномен натуррепродуктивізму позначився зверненням до первинної природи – голосу, гласу, монодій. Адже така наївна онтологічна дескрипція є малопродуктивною. Висновки. Формується новітня реальність формотворення, яка дає змогу осмислити категорії декомпозиції, деконструкції, пафос руйнування і водночас пошук гармонії. Виникають своєрідні метафори, алегорії, які лише підкреслюють хаосогенний характер формотворення, свідчать про те, що цей процес є несвідомим, вписується в достатньо структурований континуум біопопуляцій. Все це можна зазначити як аналог природних і культурних реалій та визначити їх «співзвучність». Сучасне хорове виконавство, на жаль, не орієнтоване на багатовимірність слова і його логістичний глибинний культурологічний сенс. Потрібно вийти з ситуації безладу індивідуальних інтерпретацій, де дух індивіда не стає особистістю, соборною особистістю, зокрема виконавської, хорової, гуртової професійності, що пройшла величезну школу чернецтва, історії культури.

Біографія автора

Єлізавета Ареф’єва, Київський національний університет культури і мистецтв

Доктор філософії, докторантка КНУКіМ

Посилання

Gardner, J. (1967). Das Problem des altrussischen demenstrischen Kirchengesanges und seiner linienlosen Notation [The problem of old Russian demenstrian church singing and its lineless notation]. Munich [in German].

Herasymova-Persydska, N. O. (1978). Khorovyi kontsert na Ukraini XVII – XVIIІ st. [Choral concert in Ukraine in the 17th – 18th centuries]. Muzychna Ukraina [in Ukrainian].

Ho, M.-W. (1997). The New Age of Organism. Architectural Design, 67(9–10), 47–51 [in English].

Kozarenko, O. (2001). Sakralna tvorchist ukrainskykh kompozytoriv XX stolittia v konteksti natsionalnykh muzychno-semiotychnykh protsesiv [Sacred creativity of Ukrainian composers of the 20th century in the context of national musical and semiotic processes]. Ukrainian musicology, 30, 138–150 [in Ukrainian].

Lehenkyi, I. Yu. (2015). Sakralnyi etos tvoriv v muzychnomu postnonkonformizmi Ukrainy [The sacred ethos of works in musical post-nonconformism of Ukraine]. Arkadiia, 1(42), 124– 127 [in Ukrainian].

Mateos, Kh., & Taft, R. (2009). Razvitie vizantiiskoi liturgii [The Evolution of the Byzantine Liturgy] (A. Dudchenko, ed., I. Pral'nikov, S. Nikitin, & N. Vasilevich, Trans.). Quo Vadis [in Russian].

Zosim, O. (2003). Latynska liturhichna tradytsiia ta ukrainska dukhovna pisnia [Latin liturgical tradition and Ukrainian spiritual song]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Academy of Music of Ukraine, 24(1), 57–68 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Як цитувати

Ареф’єва, Є. (2022). Актуалізація долінійних та нелінійних систем нотації у сучасному хоровому виконавстві. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 5(2), 199–207. https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.2.2022.269680

Номер

Розділ

КОНТЕКСТ