Відновлення традицій римо-католицької церковної музики Галичини (з ХІХ століття)

Анотація

Мета дослідження – висвітлити передумови та умови розвитку органно-співочого виконання римо-католиків в Галичині на перетині ХІХ–ХХ ст., що вплинули на сучасний стан розвитку церковної музики. Методологія дослідження. На основі принципів об’єктивності та неупередженості розглянуто передумови розвитку римо-католицької музики в Галичині, починаючи з ХІХ ст. Порівняльно-історичний метод використано для проведення хронологічних паралелей привнесення римо-католицького обряду на українські та польські землі. Структурно-функціональний метод використано під час розгляду започаткованого у ХІХ ст. процесу оновлення літургійних виконавських традицій римо-католицької музики, що з’явився в Галичині завдяки тісній взаємодії із країнами Західної Європи. Зазначено вплив цециліянського та бернардинського рухів на сакральне мистецтво. Історико-ретроспективний метод застосований з метою відтворення історико-суспільної проблематики розвитку духовного мистецтва ХІХ– ХХ ст. Наголошено на локальних та західноєвропейських постановах ХХ ст. та низці прийнятих офіційних документів, що вплинули на оновлення церковного виконавства. Соціокультурний метод був використаний для зазначення впливу органних шкіл провідних музично-освітніх осередків у Львові, Кракові, Тарнові та Перемишлі на підвищення професійних компетентностей виконавців. Культурологічний метод застосовувався для висвітлення низки мистецьких духовних заходів за участю світських та духовних колективів, завдяки чому було введено в науковий обіг раніше невідомих композиторів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у статті висвітлено історико-культурну поліконфесійну специфіку співжиття різних етносів у малодослідженій Галичині. Репрезентовано стан літургійної практики в римо- католицькому обряді, висвітлено причини появи цециліянського руху в Європі та його вплив на римо-католицькі церковно-співочі традиції в Галичині, підкреслено важливість офіційних документів РКЦ. Зазначено низку навчальних закладів вокально-хорового спрямування та школи для органістів у Львові, Кракові, Перемишлі, Тарнові. Звернено увагу на активізацію організації музичного життя регіону та появу видавництв, що сприяли швидкому реформуванню римо-католицького літургійного виконавства ще з ХІХ ст. Висновки. У підсумку зазначено, що церковна музика римо- католицького обряду Галичини у ХХ ст. зазнала значних оновлень, повертаючись до григоріанського співу та канонів поліфонічної літургійної музики, а покращення рівня органно-співочого виконавства зумовило вивчення відповідних предметів вже в сучасних університетах.