Статус і види цитати в музичному тексті

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.2.2022.269640

Ключові слова:

цитата, цитація, впізнаваність, прочитуваність, точна цитата, неточна цитата, семантична цитата, алюзія, ремінісценція, текст, інтертекстуальність, рецептивна поетика, слухач

Анотація

Мета дослідження – розкрити питання, що висвітлюють статус цитати в музичному тексті, а також проблеми ідентифікації, упізнавання, прочитуваності цитат різних видів; дослідити сприймання цитованого матеріалу як іншого, чужого в потоці авторського мовлення, у чому й полягає суть цитації. Ідентифікація цитати, проблеми її прочитуваності та впізнаваності, семантика, що її містить цитата, включення в текст значень «інших», «чужих текстів» та вибудовування інтертекстуальної стратегії в процесі сприймання тексту з імплементаціями фрагментів інших текстів і нині досліджені недостатньо і неповно, а результати цих досліджень не систематизовані належним чином. Методологія дослідження. Для оптимального розв’язання поставлених завдань залучено методи, серед яких основними є джерелознавчий, системний, порівняльний і термінологічний. Наукова новизна дослідження. Вперше в українському музикознавстві схарактеризовано текстотвірний потенціал цитат у музичному творі, визначено їх статус, описано основні види цитат у музиці. Висновки. Цитата в музиці є дієвим засобом урізноманітнення тексту твору, збагачення використовуваних значень, коригування утворюваних змістів. Враховуючи положення сучасної рецептивної поетики, констатуємо, що цитатою слід вважати той текстовий матеріал, який сприймається слухачем як інший, як порівняти з основним матеріалом мовлення, чужий за стилем, типом трансльованих значень чи семантикою, як носій іншого функціонально-стилістичного коду. Важливими є питання прочитуваності цитати та її ідентифікація. Тому на чільне місце у сприйманні музичних творів із цитаціями висувається доречно і точно прочитана форма цитати.

Біографія автора

Богдан Сюта, Національна музична академія України імені П.І. Чайковського

Доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри теорії музики

Посилання

Birtel, W. (2001). "…zu gut für ihn": Plagiate, Falschzuschreibungen und Fälschungen in der Musik ["...too good for him": Plagiarism, misattribution and forgeries in music]. Neue Zeitschrift für Musik, 3, 19–25 [in Germany].

Conridge, G. (1989). A Wrong Note in Berg’s Violin Concerto? The Musical Times, 130(1754), 205–207. https://doi.org/10.2307/966464 [in English].

Goldschmidt, H. (1970). Zitat oder Parodie? [Quote or parody?]. Beiträge zur Musikwissenschaft, 12, 171–198 [in Germany].

Lissa, Z. (1965). Szkice z estetyki muzycznej [Sketches of musical aesthetics]. Polskie Wydawnictwo Muzyczne [in Polish].

Kuz'mina, N. A. (2004). Intertekst i ego rol' v protsessakh evolyutsii poeticheskogo yazyka [Intertext and its role in the evolution of poetic language] (2nd ed.). Editorial URSS [in Russian].

Noé, G. von. (1963). Das musikalische Zitat [The musical quote]. Neue Zeitschrift für Musik, 4(74), 134–137 [in Germany].

Rosen, Ch. (1998). Aimez-Vous Brahms? The New York Review of Books, 45(16), 64–68 [in English].

Syuta, G. (2014). Linhvokohnityvni mekhanizmy tsytatsii v suchasnomu poetychnomu teksti [Cognitive mechanism of quotation in modern poetry]. Ukrainian Language, 1(49), 9–22 [in Ukrainian].

Worbs, H. Ch. (1961). Das Zitat in der Neuen Musik [The Quotation in New Music]. Neue Zeitschrift für Musik, 122(2), 47–49 [in Germany].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Як цитувати

Сюта, Б. (2022). Статус і види цитати в музичному тексті. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 5(2), 141–152. https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.2.2022.269640

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ