Сакральні підстави народнопісенної творчості

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.1.2022.258134

Ключові слова:

фольклор, біологічні інстинкти, пісня, символіка, обряд, рід, езотерика

Анотація

Мета дослідження – визначити вплив на інтуїтивно-творче формування пісенної символіки (зокрема, музично-типологічної), який відбувався через інстинкти. Методологія дослідження. Підкреслено, що фольклор – система надзвичайно складна, набагато складніша для систематизації за літературу й музику. Тому критерії жанрової класифікації писемних творів до фольклору можна використовувати частково, усвідомлюючи їх умовність. У фольклорі, який є носієм дописемного досвіду людства, крім ментальних формотворчих та естетичних здобутків, знайшли також відображення біологічні інстинкти. Через інстинкти відбувався вплив на інтуїтивно-творче формування пісенної символіки (зокрема, музично-типологічної). Наукова новизна дослідження. У статті наголошується, що фольклор – спадщина неолітичного світогляду (феномени: магічний, релігійний, організаційно-соціальний, юридичний – як весілля). За кілька тисяч років під впливом історичних обставин, а далі християнства в неолітично-фольклорній спадщині сталися значні деформації. Найсуттєвіше зміни позначилися на лексиці текстів і мелодиці пісень: вони є найменш стабільними в бігові часу складниками пісні. Значно менше час позначився на обрядах, віруваннях та особливо музичних формах пісень. Найтривкіше збереглася ритмоструктура музичних форм, а також складочислова будова пісенних текстів, яка завжди органічно поєднана з музичною ритмікою. Висновки. Стійкість обрядових дій протягом тисячоліть, що властива усім релігіям (і язичництву також), обумовлена насамперед впливом сакральності. Але сакральність діє не на розум, а на почуття. Задля її ствердження і було опрацьовано магію круговерті землеробського року та лінійного руху людського життя (від колиски до могили). Щоб закріпити у свідомості роду (племені) через магію закони річного аграрного циклу, волхви-жерці інтуїтивно опрацювали досконалу музичну систему пізнавальних знаків: зими, весни, літа. Те ж поширюється і на родинні обряди. Власне обрядові наспіви мають чітко визначені ритмічні структури, які асоціюються з певною порою року, з родинними подіями.

Біографія автора

Анатолій Іваницький, Національна академія наук України

Доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент

Посилання

Evald, Z. (1979). Pesni belorusskogo Poles'ya [Songs of Belarusian Polissya]. Sovetskii kompozitor [in Russian].

Guénon, R. (2002). Simvoly svyashchennoi nauki [Symbols of sacred science]. Belovod'e [in Russian].

Huizinga, J. (1992). Homoludens. V teni zavtrashnego dnya [Homoludens. In the shadow of tomorrow]. Progress [in Russian].

Kanyhin, Yu. (2006). Shliakh ariiv [The path of the Aryans]. A.S.K. [in Ukrainian].

Kolessa, F. (1938). Narodni pisni z Pidkarpatskoi Rusy (melodii y teksty) [Folk songs from Subcarpathian Rus (melodies and lyrics)]. In A. Voloshyn, I. Pankevych, & V. Birchak (Eds.), Naukovyi zbirnyk tovarystva "Prosvita" v Uzhhorodi (Richnyk XIII-XIV, pp. 49-149). Drukarnia O. O. Vasyliian v Uzhhorodi [in Ukrainian].

Kolessa, F. 1970). Muzykoznavchi pratsi [Musicological works]. Naukova dumka [in Ukrainian].

Kvitka, K. (1971). Izbrannye trudy [Selected works] (Vol. 1). Sovetskii kompozitor [in Russian].

Malinowski, B. (2004). Izbrannoe: Dinamika kul'tury [Selected: Dynamics of culture]. ROSSPEN [in Russian].

Schopenhauer, A. (1992). Izbrannye proizvedeniya [Selected works]. Prosveshchenie [in Russian].

Teilhard de Chardin, P. (1987). Fenomen cheloveka [The human phenomenon]. Nauka [in Russian].

Vernadsky, V. (1981). Izbrannye trudy po istorii nauki [Selected works on the history of science]. Nauka [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-06

Як цитувати

Іваницький, А. (2022). Сакральні підстави народнопісенної творчості. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 5(1), 14–23. https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.1.2022.258134

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ