Еволюція ліричного образу в балетах азербайджанських композиторів
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.4.2.2021.245785Ключові слова:
балет, лірика, образ, еволюція, музика, історія, культура, композиторАнотація
Мета дослідження – з’ясувати специфіку й виявити особливості еволюції ліричного образу в балетах азербайджанських композиторів. У статті підкреслено, що азербайджанський балет протягом історії азербайджанської композиторської школи незмінно функціонував як важлива складова музичної культури. Тема статті актуалізована в аспекті історичного підходу, оскільки кожен балет азербайджанських композиторів, з одного боку, відбивав значущі особливості художнього, історико-культурного контексту. З іншого боку, вивчення еволюції ліричного образу в балетах відображає динаміку розвитку азербайджанської композиторської школи. Крім того, подібна система в азербайджанських балетах репрезентує лінію художніх зв’язків азербайджанської культури. Методологія дослідження базується на використанні історичного підходу (для визначення основних дефініцій дослідження). Доцільність історичного методу зумовлена тим, що розвиток в просторі історичного часу має спиратися на певні базові категорії, які відображали б композиторську школу, її національну специфіку. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проаналізовано особливості еволюції ліричного образу в азербайджанських балетах – від виникнення до сучасного функціонування; розглянуто нюанси стилетворення в азербайджанській композиторській школі в зазначеному аспекті, а також систематизовано певні художні процеси. Висновки. Доведено, що поєднання глибокого ліризму зі сповненими драматизму емоціями характерне для передачі лірики в драматургії балетів на всіх історичних етапах розвитку, в різних стилістичних контекстах. Ліричні образи в балетах азербайджанських композиторів мають подібні риси й зумовлені специфікою змістовності національного світосприйняття.
Посилання
Abasova, E. A. (2000). O Novatorskikh Printsipakh v Tvorchestve Kara Karaeva [About Innovative Principles in the Work of Gara Garayev] [Brochure]. Baku Music Academy named after U. Hajibeyli [in Russian].
Abasova, E. A. (2004). Rol' Arifa Melikova v Razvitii Kompozitorskoi Shkoly Azerbaidzhana [The Role of Arif Melikov in the Development of the Composing School of Azerbaijan]. In Problemy Issledovaniya Azerbaidzhanskoi Natsional'noi Muzyki [Research Problems of Azerbaijani National Music] (Iss. 5, pp. 159-166). Adilogly [in Russian].
Abezgauz, I. V. (1967). O Garmonicheskom Yazyke Kara Karaeva [On the Harmonic Language of Kara Karaev]. In T. A. Lebedeva (Comp.), Muzyka i Sovremennost' [Music and Modernity] (Iss. 5, pp. 159-209). Muzyka [in Russian].
Aliev, R. M. (1991). Nizami Gyandzhavi [Nizami Ganjavi]. In Ganjavi Nizami, Sobranie Sochinenii v Trekh Tomakh [Collected Works in Three Volumes] (K. Lipskerova & S. Shervinskii, Trans.; Vol. 1; pp 3-9). Azernashr [in Russian].
Kosacheva, R. G. (1984). O Muzyke Zarubezhnogo Baleta, 1917–1939: Opyt Issledovaniya [About the Music of Foreign Ballet, 1917–1939: Research Experience]. Muzyka [in Russian].
Mahmudova, G. R. (2006). Genezis i Evolyutsiya Ostinatnosti v Azerbaidzhanskoi Muzyke [Genesis and Evolution of Astinance in Azerbaijani Music]. Nurlan [in Russian].
Nasirova, K. (2005). Balet "Tysyacha i Odna Noch" F. Amirova [Ballet "A Thousand and One Nights" by F. Amirov]. Tehsil [in Russian].
Nizami, Ganjavi. (1981). Stikhotvoreniya i Poemy [Poems and Poesy] (R. M. Aliev, Comps.). Sovetskii pisatel' [in Russian].
Skrebkov, S. (1973). Khudozhestvennye Printsipy Muzykal'nykh Stilei [Artistic Principles of Musical Styles]. Muzyka [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Лала Гусейнлі
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.