Soltan Hajibeyov’s “Caravan” Symphonic Poem

Ровшана Керімова

doi:10.31866/2616-7581.4.1.2021.233343

Автор(и)

Ровшана Керімова Азербайджанська національна консерваторія, Азербайджан https://orcid.org/0000-0003-3274-5181

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.4.1.2021.233343

Ключові слова:

азербайджанська музика, мугам, симфонічна картина, Султан Гаджибеков, «Караван», Олександр Бородін, «В Середній Азії», оркестр, тембр

Анотація

У представленій статті розглянуто деякі особливості симфонічної картини «Караван» видатного азербайджанського композитора Султана Гаджибекова, вивчено стиль твору, принципи симфонічного розвитку, методи, що застосовані в оркестровці.

У симфонічній картині «Караван» яскраво проявляється зв’язок з національними витоками. Властиві мугаму імпровізаційний початок, органічне поєднання мелодійних засобів розвитку з симфонічним розвитком, застосування варіативного і варіаційного розвитку, а також творче використання національних ладів – все це виникає з національної музики.

Мета дослідження – вивчення особливостей індивідуального творчого стилю С. Гаджибекова в симфонічній картині «Караван». Розкриття програмування в творі, послідовне надання епічної драматургії в жанрі одночастинної симфонічної картини, розкриття зв’язку з жанром мугама – все це є основними моментами дослідження. Основу дослідження складає розкриття образу східної природи через її прояв переважно в спокійному ліричному аспекті і водночас у внутрішньому русі.

Методологія дослідження заснована на комплексному узагальненні досліджень азербайджанських і російських музикознавців в жанрі симфонічної картини на основі музично-аналітичного, теоретичного та історичного аналізу.

Наукова новизна дослідження. Вперше в межах азербайджанської музичної науки з позиції східного мистецтва було розглянуто образний зміст і оркестрові особливості симфонічної картини С. Гаджибекова «Караван». Зважаючи на аналіз, були зроблені певні порівняння з симфонічною картиною російського композитора О. Бородіна «В Середній Азії», проведене детальне дослідження твору «Караван».

Висновки. Жанр симфонічної картини має важливе значення в азербайджанській музиці, а його розвиток пов’язаний з виникненням інтересу і потреби в зразках єдиного жанру. Так, в азербайджанській музиці серед одноактних творів переважає жанр симфонічної картини, який хоч і продовжує традиції російської композиторської школи, проте заснований на національних музичних інтонаціях. Ритмічна структура творів, художній зміст, фактурна форма обумовлені національними особливостями. З цієї точки зору симфонічна картина С. Гаджибекова «Караван» являє собою найяскравіший приклад зазначеного жанру в азербайджанській музиці.

Водночас своєрідна оркестровка, фактура, використання звукових тембрів інструментів відкрили нову сторінку національної симфонічної музики. Зокрема використання інтонацій азербайджанського усного традиційного музичного жанру мугама привнесло своєрідність в цей твір.

Біографія автора

Ровшана Керімова, Азербайджанська національна консерваторія

Доктор філософії з мистецтвознавства

Посилання

Abasova, E. (1964). "Karavan" i Uvertyura Sultana Gadzhibekova ["Caravan" and Ouverture by Soltan Hajibeyov]. Azerneshr [in Russian].

Abasova, E. (1965). Sultan Gadzhibekov [Soltan Hajibeyov]. Azerbaidzhanskoe gosudarstvennoe izdatel'stvo [in Russian].

Abdullayeva, Z. (2009). Azərbaycan Musiqi Ədəbiyyatı [Azerbaijani Music Literature] (Pt. 2). Adiloglu [in Azerbaijani].

Asafyev, B. (1971). Muzykal'naya Forma kak Protsess [Musical Form as a Process] (Books 1-2). Muzyka [in Russian].

Kazimova, L. (2018). Programmnye Simfonii 1940-1950-kh Godov v Kontekste Istoricheskoi Evolyutsii Azerbaidzhanskogo Simfonizma [Program Symphonies of 1940-1950s in the Context of the Historical Evolution of Azerbaijani Symphonizm]. Musiqi Dünyası [World of Music], 1(74), 45-49 [in Russian].

Keldysh, G. V. (Ed.). (1990). Muzykal'nyi Entsiklopedicheskii Slovar' [Musical Encyclopedic Dictionary]. Sovetskaya entsiklopediya [in Russian].

Langford, J. (2019). A History of the Symphony: the Grand Genre. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351125246.

Popova, T. (1954). Muzykal'nye Zhanry i Formy [Musical Genres and Forms] (2nd ed.). Muzgiz [in Russian].

Romashkova, O. N., & Romashkov, A. A. (2020). Perelozhenie Simfonicheskoi Kartiny "Secha pri Kerzhentse" N. A. Rimskogo-Korsakova dlya Orkestra Russkikh Narodnykh Instrumentov G. V. Chernova: Tembrovo-Fakturnye Osobennosti Partitury [G. V. Chernov’s Adaptation of N. A. Rimsky-Korsakov’s "The Battle of Kerzhenets" for the Russian Folk Orchestra: Timbre and Textual Peculiarities of the Score]. Manuskript [Manuscript], 13(5), 183-188. https://doi.org/10.30853/manuscript.2020.5.36 [in Russian].

Sheinberg, E., & Dougherty, W. P. (2000). The Routledge Handbook of Music Signification. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351237536.

Smirnova, E. (1989). Russkaya Muzykal'naya Literatura [Russian Musical Literature]. Muzyka [in Russian].

Tagizade, A. (1985). Sultan Gadzhibekov: Zhiznʹ i Tvorchestvo [Soltan Hajibeyov: Life and Art]. Yazychy [in Russian].

Tagizade, A. (2011). Soltan Hacıbəyov [Soltan Hajibeyov]. Mütərcim [in Azerbaijani].