Дослідження проблем фортепіанної творчості А. Аренського в наукових роботах професора Н. Усубової

Анотація

У статті досліджено наукову творчість видатної представниці азербайджанської фортепіанної школи XX ст., заслуженого діяча мистецтв, професора Нігяр Усубової (1914–1994). Більшу частину життя Н. Усубова присвятила педагогічній діяльності і виховала покоління талановитих піаністів. Вона зробила винятковий внесок у розвиток азербайджанської фортепіанної школи і визначення її майбутніх напрямів. У дисертаційній роботі та методичному посібнику, автором якого є Н. Усубова, відображені її педагогічні принципи. Як відомо, Н. Усубова навчалася в класі О. Гольденвейзера і написала згадані наукові твори під керівництвом видатного піаніста.

Мета дослідження – вивчення фундаментальних результатів і основних принципів виконавства в наукових працях Нігяр Усубової, присвячених фортепіанній творчості А. Аренського. У зазначених науково-дослідних роботах Н. Усубова розглянула такі питання, як особливості фортепіанної творчості видатного композитора, принципи виконання, коло образів, а також проаналізувала форму, жанр, тональність та інші аспекти і провела дослідження на тлі характерних особливостей російської музики. Зазначимо, що наукові праці Н. Усубової не публікувалися, що ще більше підвищує наукову значущість і актуальність теми.

Методологія дослідження заснована на використанні аналітичного і теоретичного аналізу, а також методу джерелознавчого дослідження (обробка архівних матеріалів). Основний принцип – вивчення і аналіз фундаментальних результатів, отриманих Н. Усубовою під час дослідження фортепіанної музики А. Аренського.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше було досліджено наукові праці видатної піаністки Нігяр Усубової, в яких відображено її підхід до фортепіанних творів А. Аренського як піаніста. Отже, ці наукові праці – цінні рекомендації для кожного піаніста, який звертається до фортепіанної творчості А. Аренського.

Висновки. Нігяр Усубова є автором двох наукових робіт і її наукова творчість присвячена  визначенню виконавських особливостей фортепіанної творчості А. Аренського, якому, на її думку, властива чіткість форми і фактури, багатство мелодійного матеріалу, що зближує його з камерною музикою П. Чайковського. Хоча композитор віддавав перевагу мініатюрним формам, зустрічаються й віртуозні п’єси, етюди, скерцо і капричіо. Ці твори зокрема вплинули на становлення творчості С. Рахманінова та О. Скрябіна. Основні характерні риси – поліфонічність, полімелодичність і поліритмічність фортепіанної фактури. Водночас Н. Усубова ґрунтовно досліджувала вплив західноєвропейських композиторів на формування творчості А. Аренського.