Особливості ладової інтонації масових сцен оперети «О олмасин, бу олсун» («Не та, так ця») У. Гаджибейлі

Анотація

У статті аналізуються особливості будови масових сцен в опереті «О олмасин, бу олсун» (1910) видатного композитора Узеїра Гаджибейлі (1885–1948), який заснував азербайджанську професійну композиторську школу на початку ХХ ст. У цій, багатій на комічну образність опереті, композиторський стиль відображений в хорових сценах під впливом гармонійних речитативів і музичних патернів і аналізується як філософська сфера відображення подій в комічному плані.  Він інтерпретує розвиток оперети як жанру сучасної музики в професійних традиціях західноєвропейської музики в Азербайджані, а також особливості інтонації, які актуальні в азербайджанській народній музиці з точки зору її структури і тематичної спрямованості.

Мета дослідження – проаналізувати ладові особливості в опереті «О олмасин, бу олсун». Для цього на перший план виходить різноманіття наявних у творі образів, лінія розвитку цих образів як питання дослідження сумісності внутрішнього світу персонажів, заданих як в емоційному, так і в комічному плані. Примітно також, що тут закономірно відбивається зіставлення настроїв і інтонацій в подіях, що відбуваються в масових сценах.

Методологія дослідження ґрунтується на використанні порівняльного і історичного аналізу музичної теорії та історії музики, аксіологічного та культурологічного підходу. Принцип використання текстів в музичних сценах відображає своєрідність стилю композитора. Наш аналіз зробив важливим розгляд досліджень різних дослідників, які дотримуються принципу секуляризму.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в опереті У. Гаджибейлі «О  олмасин, бу олсун» проведено аналіз ладових особливостей в масових сценах з  різними редакціями.  Поява цих особливостей також є прикладом для музикантів і композиторів, які працюють з музичною композицією.

Висновки. Аналіз особливостей ладових інтонацій масових сцен в опереті У. Гаджибейлі «О олмасин, бу олсун» показує ясність принципів інтонації в  азербайджанській народній музиці з точки зору відповідності образів. Цей аспект також сформував інтонаційну концепцію композитора. Музичні матеріали, які підходять для комедійної сцени композитора, пояснюють різні ситуації головного героя. Стаття звертає увагу на поєднання образів і хорового виконання, використовуваних в публічних сценах, наприклад, поєднання настрою та інтонації. Зрозуміло, що використання на публічній сцені історичної, музичної теорії, композиції, ладово-інтонаційних особливостей більше відповідає ладовій концепції, створеній композитором У. Гаджибейлі.