Про порівняльний аналіз культур євразійського регіону
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.4.1.2021.233336Ключові слова:
мистецтво, культура, Євразія, тип, формула, етногенез, етнологія, порівнянняАнотація
Стаття присвячена дослідженню концепції євразійства в контексті порівняльного мистецтвознавства. У представленій статті підкреслюється, що в сучасному мистецтвознавстві необхідні методологічні новації, які відкриють особливості не тільки національної специфіки музики, а й параметри її діалогу з іншими культурами.
У статті розглядається поняття музичного генотипу – аналога вродженої програми, яка визначає вектори еволюції художньої культури. Унаслідок чого можливо визначити як етнокультурні універсалії, так і специфіку регіонально обумовлених властивостей культури.
Мета дослідження – визначення порівняльних параметрів євразійської культури.
Методологія дослідження. Принципове значення має метод історизму, здатний розкрити логіку історичного мислення. Перспектива використання методу історизму укладена в можливості підійти до складнішого цілого євразійської культури в її історичному русі, в єдності і розвитку її складових частин. За різноманітністю регіональних проявів шикуються магістральні, загальні лінії історичного розвитку Євразії.
Наукова новизна дослідження полягає в формуванні ряду положень порівняльного аналізу. Наприклад, поняття про геноформулу, типологічний ряд.
Висновки. Сформульована в статті категорія геноформули є історично обумовленою знаковою функцією культури. Геноформула породжена колективним досвідом етносу і має семантичне значення. Водночас вона визначає конкретний тип звуковисотності, який забезпечує життєздатність музики і здійснює ідентичність культури.
Посилання
Alekseev, E. E. (1986). Rannefol'klornoe Intonirovanie: Zvukovysotnyi Aspect [Early Folklore Intonation: Pitch Aspect]. Sovetskii kompozitor [in Russian].
Alkon, E. M. (2002). Muzykal'noe Myshlenie Vostoka i Zapada: Kontinual'noe i Diskretnoe [Music Thinking of East and West: Continuity and Discontinuity] [Abstract of DSc Dissertation]. Russian Institute of Art History, Vladivostok [in Russian].
Aranovsky, M. G. (1991). Sintaksicheskaya Struktura Melodii [The Syntactic Structure of the Melody]. Muzyka [in Russian].
Eldarova, E. M. (1984). Iskusstvo Ashygov Azerbaidzhana [The Art of the Ashygs of Azerbaijan]. Ishyg [in Russian].
Goshovsky, V. L. (1971). U Istokov Narodnoi Muzyki Slavyan: Ocherki po Muzykal'nomu Slavyanovedeniyu [At the Origins of Folk Music of the Slavs: Essays on Musical Slavic Studies]. Sovetskii kompozitor [in Russian].
Hajibeyli, U. (1985). Osnovy Azerbaidzhanskoi Narodnoi Muzyki [Fundamentals of Azerbaijani Folk Music]. Yazychy [in Russian].
Kharlap, M. G. (1972). Narodno-Russkaya Muzykal'naya Sistema i Problema Proiskhozhdeniya Muzyki [Folk-Russian Musical System and the Problem of the Origin of Music]. In S. Yu. Neklyudov (Comp.), Rannie Formy Iskusstva [Early Art Forms] (pp. 221-273). Iskusstvo [in Russian].
Medushevsky, V. V. (1993). Intonatsionnaya Forma Muzyki [The Intonational Form of Music]. Kompozitor [in Russian].
Smirnov, A. V. (2009). O Podkhode k Sravnitel'nomu Izucheniyu Kul'tur [On the Approach to the Comparative Study of Cultures]. St. Petersburg University of the Humanities and Social Sciences [in Russian].
Yusfin, A. G. (1987). Logika Melodicheskogo Myshleniya v Usloviyakh Nestabil'nogo Teksta [The Logic of Melodic Thinking in the Context of an Unstable Text]. In D. A. Rashydova & T. B. Gafurbekov (Comps.), Traditsii Muzykal'nykh Kul'tur Narodov Blizhnego, Srednego Vostoka i Sovremennost' [The Traditions of the Musical Cultures of the Peoples of the Near and Middle East and the Present] (pp. 96-102.) Sovetskii kompozitor [in Russian].
Zemtsovsky, I. I. (1980). Problema Varianta v Svete Muzykal'noi Tipologii (Opyt Etnomuzykovedcheskoi Postanovki Voprosa) [The Problem of Variant in the Light of Musical Typology (Experience of Ethnomusicological Formulation of the Question)]. In V. E. Gusev (Comp.), Aktual'nye Problemy Sovremennoi Fol'kloristiki [Actual Problems of Modern Folklore] (pp. 36-50). Muzyka [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Рена Мамедова (Сарабська)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.