Шляхи розвитку хормейстерського мистецтва в Азербайджані

Анотація

Стаття присвячена історії розвитку хорової музики в Азербайджані і висвітленню шляхів формування хормейстерського мистецтва. Розвиток хорового мистецтва в  Азербайджані почався з формування композиторської творчості. Поява першої опери, включення класичних хорових зразків і формування колективу для її виконання розцінюється як перший крок у цій галузі. Пізніше поява професійних хорових колективів, розвиток оперного жанру, а також діяльність музичних навчальних закладів ознаменували новий етап розвитку. Це дозволило сформувати як хорові музичні жанри, так і напрями диригентського мистецтва (оперний хормейстер, який очолює хоровий колектив, хормейстер капели).

Мета дослідження – висвітлити становлення та вивчити шляхи розвитку хормейстерського мистецтва в Азербайджані, дослідити творчий шлях професійних оперних хормейстерів.

Методологія дослідження заснована на історико-теоретичних засадах, за допомогою яких розглянуто позицію хорового мистецтва в музичній культурі Азербайджану, історію становлення хормейстерського мистецтва. Теоретико-методологічну основу дослідження склали наявні в цій галузі роботи російських і азербайджанських музикознавців.

Наукова новизна дослідження пов’язана з тим, що вперше в Азербайджані комплексно висвітлено шляхи розвитку хормейстерського мистецтва.

Висновки. Залучення до дослідження азербайджанського хорового мистецтва і вивчення питання в аспекті формування диригентського і хорового мистецтва показали, що розвиток цієї галузі пов’язаний насамперед з композиторською творчістю. Створення класичних зразків хорової музики пов’язане з оперним жанром, тому мистецтво диригування та хормейстера вступило в фазу свого формування. У  професійному напряму розвиток хормейстерського мистецтва відбувався паралельно і у взаємодії з  диригентським мистецтвом, а також був пов’язаний з високим рівнем організації музичної освіти в країні. В Азербайджані зародилося ціле покоління професійних хормейстерів, як-от Е. Новрузов, Б. Векілова, С. Агаєва, Н. Марданов, Н. Набієв, З. Ісмаїлова. Я. Адигезалов, Г. Іманова, Л. Mамедова, Д. Джафаров, Ю. Кухмазова, С. Гаджиєва та ін. Проте, такі області хормейстерського мистецтва, як капела і оперний хормейстер, також розвивалися у своєму власному контексті.