Стилістичні особливості жанру обробки в фортепіанній творчості Чжан Чжао

Анотація

Представлене дослідження присвячене висвітленню стилістичних особливостей жанру обробки в фортепіанній творчості Чжан Чжао. Творчість Чжан Чжао спрямована на збереження традиційного музичного мистецтва Китаю та популяризацію його на світовій музичній арені. З цієї точки зору жанр обробки в творчості Чжан Чжао займає особливе місце. Як матеріал для обробки композитор обрав народні пісні різних етносів, що населяють територію КНР. Однак методи обробки цих пісень, незалежно від їх національної приналежності, дуже близькі. Аналіз фортепіанних п’єс в жанрі обробки продемонстрував прихильність композитора до певних засобів.

Мета дослідження – визначити палітру засобів, яку використовує композитор Чжан Чжао у своїх фортепіанних п’єсах, написаних в жанрі обробки.

Методологією дослідження є комплексний підхід, в руслі якого використані методи культурологічного, історичного, порівняльного та музично-теоретичного аналізу: цілісний, стильовий, жанровий. Окрім того, використано метод активної ілюстрації (термін О. Вязкової), націлений на підтвердження розглянутих положень через залучення значного наочного матеріалу у вигляді нотних прикладів, поетичних текстів, ілюстрацій. Теоретико-методологічну основу концепції склали праці загального характеру, в яких висвітлюються питання теорії стилю, в тому числі національного.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше виявлено характерні стилістичні риси фортепіанних п’єс в жанрі обробки композитора Чжан Чжао.

Висновки. Аналіз фортепіанних п’єс Чжан Чжао продемонстрував, що більшість цих творів має структуру з опорою на дворазове проведення теми і невеликий заключний розділ. Головними засобами розвитку автор найчастіше обирає фактурні і регістрові зміни, тобто ті засобі, які сприяють збереженню оригінального тематичного матеріалу. Велику роль у багатьох фортепіанних обробках Чжан Чжао грає остинато партії супроводу. При цьому переважання певних методів розвитку в проаналізованих п’єсах не виключає наявність інших засобів перетворення. Їх вибір визначається прагненням, по-перше, зберегти в обробці максимально близьке до оригіналу звучання тематичного матеріалу, по-друге, розкрити всю палітру виразного потенціалу тематизму в кожній конкретній п’єсі.