Mastery of Articulation in the Piano Performance

Nargiz Kengerli-Najafova

doi:10.31866/2616-7581.3.2.2020.219166

Автор(и)

Nargiz Kengerli-Najafova Бакинська музична академія імені Узеіра Гаджибейлі, Азербайджан https://orcid.org/0000-0003-0525-3237

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.3.2.2020.219166

Ключові слова:

виконавська артикуляція, фортепіанно-виконавське мистецтво, А. Скрябін «Прелюдії», азербайджанський піаніст Фархад Бадалбейлі

Анотація

На основі проведеного наукового дослідження, присвяченого проблемі артикуляції в фортепіанно-виконавському мистецтві, узагальнено її основні положення. Автор виявляє два взаємопов’язаних аспекти в досягненні виконавської артикуляції. Різна функціональність цих аспектів дозволяє представити музичну артикуляцію у двох видах: як авторську (або редакторську) і як виконавську. Авторська артикуляція – це першооснова, об’єктивна і незмінна даність, закодована в нотному тексті думка, а виконавська артикуляція – це похідне, суб’єктивне, нескінченно пізнаване і відтворюване виконавцем мистецтво.

Мета дослідження – вивчення проблеми артикуляції у виконавській діяльності сучасних азербайджанських піаністів.

Методологія дослідження. Процес дослідження артикуляції здійснювався за допомогою методів аналізу, синтезу та узагальнення на основі прослуховування виконавських записів фортепіанних творів, різних за стилем і формою.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше на основі історичного та науково-теоретичного аналізу даної проблеми формулюється поняття артикуляції як об’єктивної даності нотного тексту і як суб’єктивного відтворення в процесі інтерпретації музики, тобто як авторської, редакторської і як виконавської. Вперше проводиться аналогія між знаками пунктуації в мові й знаками музичної пунктуації, здійснюваних піаністом в процесі виконання. Вводяться такі розділові знаки, як музичні: крапка, три крапки, кома, вигук, питання.

Висновки. Визначено провідну роль авторської (редакторської) і виконавської артикуляції в процесі інтерпретації музики, а також засобів музичної пунктуації, які значною мірою впливають і обумовлюють майстерність в досягненні драматургічної цілісності твору. Підкреслено особливу творчу роль музиканта-виконавця в створенні виконавської артикуляції, що спирається на глибоке пізнання авторської або редакторської артикуляції, даної в нотному тексті (legato, legatissimo, non legato, staccato, marcato, tenuto, accent). Обґрунтовано висновок про те, що майстерність виконавської артикуляції знаходиться в прямій і послідовній залежності від вивчення та аналізу нотного тексту – чим глибше і ширше пізнання виконавця, тим більше варіантів творчих прочитань-інтерпретацій він створює.

Біографія автора

Nargiz Kengerli-Najafova, Бакинська музична академія імені Узеіра Гаджибейлі

Докторант, викладач кафедри фортепіано, викладач кафедри спеціальної педагогічної підготовки

Посилання

Asafyev, B. (1971). Muzykal'naya forma kak protsess [Musical Form as a Process] (Book 1-2). Muzyka [in Russian].

Braudo, I. (1973). Artikulyatsiya: (O proiznoshenii melodii) [Articulation: (About the Pronunciation of the Melody)] (2nd ed.). Muzyka [in Russian].

Bulatova, L. B. (1991). Stilevye cherty artikulyatsii v fortepiannoi muzyke XVIII – pervoi poloviny XIX veka [Style Features of Articulation in Piano Music of the 18th – First Half of the 20th Centuries]. Muzyka [in Russian].

Delson, V. Yu. (1966). Genrikh Neigauz [Heinrich Neuhaus]. Muzyka [in Russian].

Golubovskaya, N. I. (2004). Ob artikulyatsii fortepiannykh proizvedenii Motsarta [About Articulation of Mozart's Piano Works]. In A. M. Merkulov (Comp.), Kak ispolnyat' Motsarta [How to Perform Mozart] (pp. 57-66). Klassika-XXI [in Russian].

Khentova, S. M. (1961). Margarita Long [Marguerite Long]. Muzgiz [in Russian].

Kislitcyn, N. A. (2009). Proiznoshenie, artikulyattsiya, shtrikh – metamorfozy ponyatii v nauke i muzykal'noi praktike [Pronunciation, Articulation, Stroke – Metamorphosis of Concepts in Science and Musical Practice]. Vestnik Chelyabinskogo Gosudarstvennogo Universiteta. Seriya: Filologiya. Iskusstvovedenie, 37, 182-186 [in Russian].

Sokol, A. V. (1996). Teoriya muzykal'noi artikulyatsii [Musical Articulation Theory]. OKFA [in Russian].

Sokol, A. V. (2007). Ispolnitel'skie remarki, obraz mira i muzykal'nyi stil' [Performing Directions, Image of the World and Musical Style]. Moriak [in Russian].

Titov, Y. S. (2002). Teoreticheskie osnovy muzykal'noi artikulyatsii [Theoretical Foundations of Musical Articulation] (Abstract of PhD Dissertation). Rostov State Rachmaninov Conservatory, Rostov-on-Don [in Russian].

Valeyeva, F. H. (2007). Razvitie artikulyatsiionnogo masterstva muzykanta-instrumentalista v protsesse ispolnitel'skoi podgotovki na etape vysshego professional'nogo obrazovaniya [The Development of the Articulatory Skills of an İnstrumental Musician in the Process of Performing Training at the Stage of Higher Professional Education] (Abstract of PhD Dissertation). Ural State Pedagogical University, Yekaterinburg [in Russian].