DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2.2019.187452

Форми репрезентації нелінійності в музиці другої половини ХХ століття

Tatiana Mdivani

Анотація


Мета дослідження – дати уявлення про нелінійну концепцію музики, що виражає постмодерну концепцію світу.

Наукова новизна роботи – вперше розкрито новизну (радикалізм) композиторського мислення, основу якого складає принцип об’єктивної багатоваріантності і «відкритий» формат; вперше дано авторське визначення нелінійної музичної реальності, де виділяються три форми репрезентації: локальна, тотальна і поліфуркаційна.

Методологія дослідження базується на використанні синергетичного підходу (розроблений в філософії другої половини ХХ століття), що дозволяє розкрити нову сутність і якість музично-художніх композицій, релевантних постмодерному (постнекласичному) стану світу і, відповідно – композиторського мислення. Моделі нелінійних музичних систем охоплюють жанрові форми, що визначають акціонізм-хепенінг, інструментальний театр, перфоманс, а також техніки колажу та інтертекстуальності. Некласичною стороною нової музичної реальності є нова інтерпретація синтезу, пов’язана або з нетривіальним зближенням видів мистецтв і нівелюванням видових меж – музичного і вербального (фонетичного) у вигляді мезо, акро- і телевірша, музичного та quasi-театрального, музичного та образотворчого, а також музично-звукового і техногенного, або з заміною класичного синтезу «одночасним з’єднанням видимих і чутних подій в поліфеноменальному контрапункті». На цій основі сформувався свого роду політекст, особливістю якого виступила нелінійність. Його найбільш радикальну форму представляють арт-мікст композиції Д. Кейджа з «повністю розкутою формою» (І. Добріцина).

Висновки. Відмінними рисами нелінійності в музиці виступають казуальність процесу, відкритість форми, поліваріантність та інтерпретативність як тексту, так і засобів вираження, де об’єднання матеріалу здійснюється на основі симультанності без функціональної інтерференції різних видів мистецтв, а процес самоорганізації протікає згідно з «покликом атрактора».


Ключові слова


нелінійність; новий синтез; постмодернізм; арт-мікст композиція

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Kagan, M.S. (n.d.). Sinergetika i kulturologiia [Synergetics and cultural science]. Retrieved from http://spkurdyumov.ru/art/sinergetika-i-kulturologiya/ [in Russian].

Pereverzeva, M. (2001, October 17). Kheppeningi Dzhona Keidzha [Happenings of John Cage] [Blog post]. Retrieved from https://performansist.livejournal.com/228172.html [in Russian].

Prigogine, I., & Stengers, I. (1986). Poriadok iz khaosa: Novyi dialog cheloveka s Prirodoi [Order out of chaos: Man’s new dialogue with nature] (Iu.A. Danilov, Trans.). Moscow: Progress [in Russian].

Shirokanov, D.I. (2011). Logiko-metodologicheskie osnovy integratcii i gumanitarizatcii nauki [Logical and methodological foundations of the integration and humanization of science]. In A.A. Lazarevich et al. (Ed.), Vremia i vechnost: filosofiia, logika, poznanie [Time and eternity: philosophy, logic, knowledge] (pp. 100-104). Minsk: Pravo i ekonomika [in Russian].

Soroko, E.M. (1984). Strukturnaia garmoniia sistem [Structural harmony of systems]. Minsk: Nauka i tehnika [in Russian].

Soroko, E.M. (2006). Zolotye secheniia, protcessy samoorganizatcii i evoliutcii sistem: Vvedenie v obshchuiu teoriiu garmonii system [Golden sections, processes of self-organization and evolution of systems] (2nd ed.). Moscow: KomKniga [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Тетяна Мдівані

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |