Дискографія Капели бандуристів імені Тараса Шевченка Північної Америки

Анотація

У статті аналізується аудіотворчість (звукозаписи) провідного колективу української діаспори Капели бандуристів імені Тараса Шевченка (Детройт, США) в контексті актуалізації досліджень розвитку бандурного мистецтва в Україні та зарубіжжі, зокрема відзначення 100-літнього ювілею колективу (2018). Поряд з активною виконавською діяльністю, тріумфальними виступами колективу в Месі Голл (Торонто, Канада) та Білому Домі (Вашингтон, США), Капела зафіксувала свою творчість в аудіозаписах, видала численні довгограючі платівки, касети, аудіодиски, відеодиски, опрацювавши понад 600 творів бандурного і хорового репертуару.

Метою статті постає аналіз звукозаписних здобутків Капели бандуристів імені Тараса Шевченка з позицій репертуарно-тематичного, жанрового, інтерпретаційного, інструментознавчого, виконавсько-стильового аспектів.

Здійснено історичну ретроспективу аудіотворчості колективу, введено до наукового обігу останній ювілейний диск «Браття! Будем жити!» (2018), що й становить наукову новизну дослідження.

Відзначено тематичний спектр дискографії колективу. Зокрема, Капелою створений багатий каталог звукозаписів, до якого увійшли українська хорова класика М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, О. Кошиця, М. Лисенка, С. Людкевича, К. Стеценка, А. Гнатишина, твори Г. Хоткевича, Г. Китастого, П. Потапенка, численні українські народні пісні, канти, псальми. Відзначено, що виконавські гастрольні тури Капели ставали поштовхом до фіксації репертуару – запису провідних тематичних напрямів, про що свідчать назви альбомів: «Ми знов з тобою, Україно», «Чорноморський тур», «Українські степи», «Бандурне Різдво» та ін. У статті використано історичний, аксіологічний, музикознавчий та культурологічний підходи та відповідні їм методи, які визначають методологію дослідження. Зокрема, історико-хронологічний метод використаний для розгляду послідовності й етапів звукозаписної творчості колективу бандуристів, аксіологічний – для визначення його мистецької цінності, музикознавчі та культурологічні методи сприятимуть різностороннім аспектам аналізу входження звукової творчості Капели бандуристів імені Тараса Шевченка у світовий культурний простір.

Висновки. Аудіозаписи Капели бандуристів імені Тараса Шевченка зафіксували процеси удосконалення народного інструментарію в діаспорі, зокрема бандур харківського типу майстрів П. і О. Гончаренків, Ю. Приймака, М. Лісківського, А. Чорного, М. Дяковського, А. Бірка та ін. Аналіз звукозаписів колективу дозволив визначити динаміку як загальних тенденцій збереження і відтворення виконавських здобутків Капели, так і мистецьких досягнень у різні періоди її функціонування під керівництвом диригентів Г. Китастого, В. Божика, П. Потапенка, В. Колесника, О. Махлая та ін.