Традиція, трансформація та інновація в бандурному виконавстві української діаспори Австралії

Анотація

У повоєнні роки Другої світової війни українська діаспора в Австралії зберегла харківську бандуру, спосіб гри, репертуар та техніку виконання до кінця 1980-х рр. У зазначений період на новому терені цей спосіб гри на бандурі зазнав низки трансформацій та нововведень. Традиція, яка збереглася, проливає світло на історію бандури та демонструє процес трансформації, що їх зазнає етнічна музична культура в ізольованих осередках, а також феномен інноваційного розвитку.

Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей, передумов трансформації та інновації в грі на бандурі харківського типу в українській діаспорі Австралії.

Методологія дослідження побудована на історичному, системному, соціологічному та культурологічному підходах із залученням наукових досліджень у суміжних галузях музикознавства. Метод історично-хронологічного аналізу застосовується для виявлення особливостей традиційної гри на бандурі. Метод системної класифікації виконавської практики застосовується для порівняння збережених способів, що побутують в Україні, та виконавської практики в Австралії. Аналіз був сфокусований на харківську бандуру, техніку та репертуар Гната Хотеквича, його студентів та послідовників, його філософію відносно мистецтва гри на бандурі, з особливим акцентом на діяльність Г. Бажула та його студента П. Деряжного. Джерельну базу статті складають монографії, наукові статті та епістолярна спадщина традиційного та академічного виконання на бандурі, що розглядають бандурну діяльність Г. Бажула (харківський тип інструмента) в Австралії. Деякі висновки були зроблені на базі особистих спостережень автора та численних інтерв’ю з видатними представниками української діаспори Австралії.

Наукова новизна праці полягає у залученні до наукового обігу органологічного та ерґологічного аналізу діяльності бандуристів, котрі застосовували харківський спосіб та техніку гри. Виявлено рівень збереження традиції, систематизовано еволюційні зміни способів гри, окреслено коло оригінальних прийомів гри, введених у виконавство у українській діаспорі Австралії.

Висновки. Збереження традиційних артефактів української культури відбувається у численних ізольованих громадах діаспори по всьому світу. В українській діаспорі в Австралії харківська бандура, виконавство на харківській бандурі, харківський спосіб гри та репертуар функціонували до кінця 1980-х. Однак, на Австралійському континенті, цей стиль зазнав певної трансформації та новаторства, що відображало середовище, в якому цей культурний артефакт використовувався. Ці культурні залишки дозволяють нам краще зрозуміти та реконструювати невідомі сторінки історії бандурного виконавства в Україні, а також демонструють процеси трансформації, які традиційна етнічна музична культура зазнає в ізольованих центрах. Дане дослідження демонструє механізми впровадження інновацій у процеси розвитку культурних артефактів, їх систематизацію і дозволяє здійснювати аналогічні розвідки у ізольованих культурних осередках інших країн світу.