Бандуристи української діаспори – вихідці з Галичини
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.1.2019.171794Ключові слова:
мистецтво, діаспора, Галичина, галицька школа бандуристів Ю. СінгалевичаАнотація
У статті аналізується соціокультурне походження багатьох відомих представників бандурного мистецтва української діаспори. Виокремлені персоналії митців — бандуристів діаспори, уродженців Галичини та їх здобутки у контексті актуалізації потреби вивчення трансляції виконавської традиції, збереження ознак виконавської школи тощо. Метою статті є вивчення внеску бандуристів Галичини у розвиток бандурного мистецтва зарубіжжя. Наукову новизну дослідження становить введення до наукового обігу систематизованої інформації про представництво бандуристів Галичини в середовищі української діаспори, їх пріоритети в інструментарії, репертуарі, виконавських манерах тощо. Визначено внесок К. Місевича, Д. Гонти, Д. Щербини у популяризацію бандури в Польщі у міжвоєнний період. Виокремлена діяльність львівської галицької школи Юрія Сінгалевича, учні якої (С. Ганушевський, С. Ластович-Чулівський, В. Юркевич, З. Штокалко та ін.), не лише сприяли поширенню бандури в Галичині, але й стали успішними у різних видах бандурної діяльності в середовищі української діаспори, синтезували свої вміння з традиційними регіональними бандурними школами. Окремо відзначено уродженців Галичини В. Луціва та Б. Шарка, які в середовищі української діаспори синтезували регіональні бандурні школи виконавства. У статті використано історичний, аксіологічний, музикознавчий та культурологічний підходи та відповідні їм методи, які визначають методологію дослідження. Зокрема, історико-хронологічний метод використаний для розгляду етапів життєтворчості бандуристів, аксіологічний — для визначення цінності їх здобутків, музикознавчі та культурологічні методи сприятимуть різновекторному представленню внеску бандуристів Галичини у світову скарбницю української культури. Висновки. Визначено, що в процесі розвитку бандурного мистецтва в Галичині відбулося єднання східної й західної шкіл бандури, були закладені основні напрями функціонування інструмента, продовжені й у повоєнній еміграції.Посилання
Cherepanyn, M. (1997). Muzychna kultura Halychyny (druha polovyna XIX – persha polovyna XX st.) [Musical culture of Galicia (other half of the 19th – the first half of the twentieth century] [Monograph]. Kyiv: Vezha [in Ukrainian].
Chornyi-Dosinchuk, M. (1989). Stepan Hanushevskyi [Stepan Hanushevsky]. Bandura, 29-30 [in Ukrainian].
Chornyi-Dosinchuk, M. (1995). U pamiat bandurysta Volodymyra Yurkevycha [In memory of Bandura player Vladimir Yurkevich]. Bandura, 53-54, 48-50 [in Ukrainian].
Dosinchuk-Chornyi, M. (1996). S. Maliutsa-Palchynetskyi – vyznachnyi banduryst UPA [S. Malyutsya- Palchinetsky is a prominent bandurist of the UPA]. Bandura, 57-58 [in Ukrainian].
Dutchak, V. (2006). Muzychna spadshchyna Zinoviia Shtokalka [Music Legacy by Zinoviy Shtokalko]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia “Mystetstvoznavstvo”,1 (16), 29-37 [in Ukrainian].
Dutchak, V. (2013). Bandurne mystetstvo ukrainskoho zarubizhzhia [Bandura art of Ukrainian diaspora] [Monograph]. Ivano-Frankivsk: Foliant [in Ukrainian].
Dutczak, W. (2014). Hnat Chotkewycz i ogruntowanie się stylu wykonawstwa koncertowego na bandurze w Galicji na początku XX wieku [Hnat Chotkewycz and the rebellion of the style of concert performance on a bandura in Galicia in the early twentieth century]. In Musica Galiciana. (Vol. 14). Rzeszów: WUR [in Polish].
Dutchak, V. (2018). Tvorcha i naukova diialnist Andriia Horniatkevycha (Kanada) v konteksti rozvytku bandurnoho mystetstva Ukrainy ta diaspory [Artistic and scientific activity of Andrij Hornjatkevyč (Canada) in the context of bandura art development in Ukraine and Diaspora]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Seriia: Muzychne mystetstvo, 2, 106-124. doi:10.31866/2616-7581.2.2018.153383 [in Ukrainian].
Franko, I. (2008). Narys istorii ukrainsko-ruskoi literatury do 1890 r. Z ostannikh desiatylit XIX st. [Essay on the history of Ukrainian-Russian literature until 1890. From the last decades of the nineteenth century]. Drohobych: Vydavnycha firma “Vidrodzhennia” [in Ukrainian].
Hrab, U. (2009). Muzykolohiia yak universytetska dystsyplina. Lvivska muzykolohichna shkola Adolfa Khybinskoho (1912–1941) [Musicology as a university discipline. Lviv School of Musicology of Adolf Khybinsky (1912-1941)]. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu [in Ukrainian].
Iemets, V. (1961). U zolote 50-richchia sluzhby Ukraini. [In the golden 50th anniversary of Ukraine’s service]. Toronto: UVAN [in Ukrainian].
Ievhenieva, M. (2017). Formuvannia ta rozvytok bandurnoho mystetstva Ternopilshchyny [Formation and development of bandura art of Ternopil region]. (Candidate’s thesis). Lvivska natsionalna muzychna akademiia im. M. V. Lysenka, Lviv [in Ukrainian].
Khotkevych, H. (1909). Pidruchnyk hry na banduri [Handbook of bandura]. Lviv: NTSh [in Ukrainian].
Kolessa, F. (1969). Melodii ukrainskykh narodnykh dum [Melodies of Ukrainian folk dumas]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Kovalchuk, D. (2006). Dity sviashchenykiv Halychyny – prodovzhuvachi kobzarskykh tradytsii [Children of the Galician priests – the continuators of the kobzar traditions]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia “Mystetstvoznavstvo”, 1 (16), 16-19 [in Ukrainian].
Kovalchuk, D. (1992). Shana bandurystovi [Honor a bandura player]. Bandura, 39-40, 26-27 [in Ukrainian].
Lehkun, O. (2006). Storinky zhyttia ta kontsertna diialnist Kostia Misevycha [Kost’ Misewich’s pages of life and concert activity]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia “Mystetstvoznavstvo”, 1 (16), 3-6 [in Ukrainian].
Liudkevych, S. (2000). Doslidzhennia, statti, retsenzii, vystupy [Research, articles, reviews, speeches]. (Vol. 2). Lviv: Dyvosvit [in Ukrainian].
Maksymiuk, H. (2012, March 1). Zoloti struny bandury. Do 95-richchia vid dnia narodzhennia Stepana Hanushevskoho [Gold bandura strings. To the 95th anniversary of the birth of Stepan Hanushevsky]. Halytskyi korespondent [in Ukrainian].
Popovych, O. (2006). Bandurni tradytsii Peremyshlia [Traditions Bandura of Przemysl]. Naukovyi visnyk Ukrainskoho universytetu v Moskvi, 10, 192-196 [in Ukrainian].
Samchuk, U. (1976). Zhyvi struny: bandura i bandurysty [Live strings: Bandura and Banduraplayers]. Detroit: Vydannia Kapeli Bandurystiv im. Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].
Shtokalko, Z. (1992). Kobzarskyi pidruchnyk [Kobzar textbook]. Edmonton; Kyiv: Vydavnytstvo Kanadskoho instytutu ukrainskykh studii [in Ukrainian].
Vavryk, O. (2006). Kobzarski shkoly v Ukraini [Kobzar schools in Ukraine]. Ternopil: Zbruch [in Ukrainian].
Zheplynskyi, B. (2000). Korotka istoriia kobzarstva v Ukraini [Brief history of kobzarart in Ukraine]. Lviv: Krai [in Ukrainian].
Zheplynskyi, B. (2002). Kobzarskymy stezhynamy [Kobzar trails]. Lviv [in Ukrainian].
Zheplynskyi, B. (2006). Yurii Sinhalevych i vidrodzhennia kobzarskoho mystetstva v Halychyni [Yuri Singalevich and the revival of kobzarart in Galicia]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia “Mystetstvoznavstvo”, 1 (16), 19-22 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Віолетта Дутчак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.