Художньо-творчий розвиток учнів молодшого шкільного віку засобом iнтеграцiї мистецтв
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.1.2019.171789Ключові слова:
художньо-творча діяльність, художньо-творчий розвиток, види мистецтва, інтеграція мистецтвАнотація
На сучасному етапі модернізації системи освіти в Україні проблема формування творчої особистості та її здатності до художньо-творчої діяльності посідає одне з чільних місць у мистецькій педагогіці сьогодення. Актуальним завданням є забезпечення умов для художньо-творчого розвитку особистості кожної дитини молодшого шкільного віку, що сприяє її гармонійному та всебічному розвитку в умовах мистецьких навчальних закладів. Ці завдання потребують оновлення мистецьких концепцій та парадигм у галузі художньо-творчого навчання учнів початкових класів, а загострення суперечності між потребою спеціалізованих мистецьких навчальних закладів в оптимізації творчого розвитку дітей даного віку та недостатнім рівнем методичного забезпечення навчального процесу зумовлює актуальність даного дослідження. Оскільки саме в процесі художньо-творчої діяльності у дітей молодшого шкільного віку розвивається інтерес до різних видів мистецтва, а надалі й любов та невичерпне бажання займатися певним з них, тому успіх й ефективність такого розвитку в мистецьких навчальних закладах повністю залежить від професіоналізму та компетентності викладача. Тільки педагог в процесі занять здатний створити такі умови, що сприятимуть набуттю учнями 1-4 класів основних навичок художньо-творчої діяльності й завдяки яким діти матимуть змогу запам’ятовувати та впізнавати твори різних видів мистецтва, радіти їм, перейматися змістом творів, красою їх форми та образів. Мета дослідження – обґрунтування основних умов для педагогів мистецьких навчальних закладів щодо ефективності художньо-творчого розвитку в процесі занять засобами інтеграції мистецтв. У методологічну основу дослідження були покладені загальнодидактичні принципи (зв’язок з навколишньою дійсністю, системність та послідовність навчання та індивідуальний підхід до розвитку дітей молодшого шкільного віку), а також принципи художньо-творчого розвитку учнів 1–4 класів у школах мистецтв, які пов’язані зі специфікою різних видів мистецької діяльності: спонукання дітей до розкриття творчого потенціалу в процесі занять різними видами мистецтв; застосування в процесі занять інтеграції мистецтв як засобу художньо-творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку; збагачення естетичного досвіду учнів, а також спрямованість художньо- творчого розвитку щодо осягнення художнього образу шляхом засвоєння засобів художньої виразності різних видів мистецтва. У багатьох педагогічних дослідженнях було доведено, що саме початковий шкільний період є сприятливим щодо розвитку творчої особистості дитини в процесі художньо- творчої діяльності, і саме цей вік сприяє її всебічному пізнавальному розвитку. Оскільки учні молодшого шкільного віку виявляють високу пізнавальну активність та психологічну готовність до художньо-творчої діяльності, вони досить легко піддаються навчанню і можуть засвоїти великий обсяг інформації з різних видів мистецтва. Застосування інтеграції в процесі занять в школах мистецтв з дітьми молодшого шкільного віку, найперше, дозволить досягнути цілісності в педагогічному процесі, певною мірою залучити учнів до світу мистецтва, шляхом участі у різних видах художньо-творчої діяльності, а також реалізувати нові методи та засоби художньо-творчого навчання, завдяки можливості застосування індивідуального підходу до кожної дитини. Адже з впровадженням інтеграції мистецтв відбувається: по-перше, наближення дітей до мистецьких знань не тільки через розум, а й через відчуття та емоції; по-друге, розкриття внутрішнього світу дітей молодшого шкільного віку та їх максимальне зближення з педагогом. Висновки. Застосування художньої інтеграції на заняттях в мистецьких навчальних закладах сприяє глибокому засвоєнню учнями молодшого шкільного віку художньої культури та мистецької спадщини, розвитку пізнавального інтересу, а завдяки розвитку творчих здібностей та набутих знань, умінь й навичок, допомагає розкрити їх художньо- творчий потенціал в процесі участі в різних видах художньо-творчої діяльності.Посилання
Amonashvili, Sh.A. (1988). Zdravstvuyte, deti! [Hello, children!] (2nd ed.) Moscow: Prosveshchenie [in Russian].
Andreev, V.I. (1988). Dialektika vospitaniya i samovospitaniya tvorcheskoy lichnosti: osnovy pedagogiki tvorchestva [Dialectics of education and self-education of a creative personality: the basics of the pedagogy of creativity]. Kazan: Kazanskii University [in Russian].
Grigorev, N.D., & Shevchenko, G.P. (1988). Problemy vzaimodeistviia iskusstv v sisteme esteticheskogo vospitaniia [Problems of the interaction of arts in the system of aesthetic education]. In Estetichyeskoye vospitaniye v shkolye. Voprosy sisytemnogo pokhoda [Aesthetic education in school. System hike issues] (pp. 61-67). Moscow: Prosveshchenie [in Russian].
Lesgaft, P.F. (1990). Izbrannye pedagogicheskie sochineniia [Selected pedagogical writings]. Moscow: Pedagogika [in Russian].
Pisarevskiy P.S., & Petrova Iu.N. (1987). Problemy esteticheskogo razvitiia lichnosti shkolnika [Problems of aesthetic development of the student’s personality]. Moscow: Pedagogika [in Russian].
Zhukov, V. (2017). Sut intehrovanoho navchannia shkoliariv predmetiv mystetskoho tsyklu [The essence of the integrated education of students of arts subjects]. Pedahohika ta psykholohiia, 57, 54-62. doi: 10.5281/zenodo.843219 [in Ukrainian].
Zhuravlova, L., & Ipkaieva, K. (2019). Formuvannia tvorchykh zdibnostei starshykh doshkilnykiv zasobamy intehratsii riznykh vydiv khudozhnoi tvorchoi diialnosti [Formation of creative abilities of senior preschool children by means of integration of various types of artistic and creative activity]. Molod i rynok, 1 (168), 17-22. doi: 10.24919/2308-4634.2019.158313 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Олена Іваненко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.