Франц Ксавер Моцарт і опера

Автор(и)

  • Adelina Yefimenko Український вільний університет, Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Україна https://orcid.org/0000-0002-4278-5016

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153388

Ключові слова:

Моцарт-син, Моцарт-батько, опера, творча криза

Анотація

Стаття присвячена психолого-когнітивній проблемі «нездійснених задумів» на прикладі творчості Моцарта-сина. Актуальність дослідження Франца Ксавера Моцарта зумовлена подальшим вивченням сторінок його діяльності у Львові, а також відгуком на події навколо імені Моцарта-сина, пов’язані з фестивалем LvivMozArt. Мета даної статті – розглянути комплекс «імені» Моцарта-сина у контексті оперної справи Львова, вплив «імені» Моцарта-батька, а також контекст «нездійсненого» задуму» Вольфганга Амадея Моцарта у Мюнхені. Наукова новизна роботи полягає у вивченні нової перспективи «культу Моцарта-сина» у Львові і ставить завдання розширити орбіту європейських міст, які активно плекають «культ Моцарта» (Зальцбург, Відень, Мюнхен). В роботі застосовані методи дослідження: культурно-історичний – при аналізі творчості Моцарта-сина і Моцарта-батька у контексті мистецького розвитку Мюнхена і Львова, компаративного – при аналізі умов творчого буття спадщини Моцарта-сина і Моцарта-батька, біографічного і психолого-когнітивного у розвідках проблем «Моцарт-син і опера», «Моцарт-син і Моцарт-батько», «Моцарт і жінки». Життя Моцарта-сина було обтяжене серйозними психологічними конфліктами. З одного боку, – дилеми син-батько, син-матір, з іншого – жорстока геометрія «любовного трикутника». Драма забороненого кохання до дружини губернського радника сягає порівнянь з вагнерівським Liebestod, адже «Трістан і Ізольда» появою на світ завдячує саме нездійсненному коханню Вагнера до Матільди Везендонк. Причиною неусвідомлених, а можливо й свідомих, спроб втечі від самого себе Моцарта-сина могла бути як слава батька-генія, так і пристрасть до Йозефіни, сублімована у творчості. Чим не сюжет для нової опери про «львівського» Моцарта? До уваги слушні паралелі з творчими долями інших відомих мистців – і не тільки сучасників Франца Ксавера Моцарта. Таїна творчої кризи, яка обертається підйомом, перешкоди на цьому шляху різних зовнішніх і внутрішніх факторів і як результат страждання, розчарування, сублімація творчості, навіть божевілля – все це ставить Франца Ксавера Моцарта в один ряд з композиторами Робертом Шуманом, Францом Шубертом, Ріхардом Вагнером, Ґаетано Доніцетті, Густавом Малером, з поетами і художниками Ніколаусом Ленау, Фрідріхом Гельдерліном, Адольфом Вельфлі, Луї Суттером, Робертом Вальзером та багатьма іншими.

Біографія автора

Adelina Yefimenko, Український вільний університет, Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка

Доктор мистецтвознавства, професор філософського факультету, професор кафедри історії музики

Посилання

Nietzsche, F. (2005). Ecce homo: wie man wird, was man ist [Ecce homo: how to become what you are]. München: Beck [in German].

Nottelmann, K. (2009). W.A. Mozart Sohn, Der Musiker und das Erbedes Vaters [W.A. Mozart's son, the musician and the Erbedes father]. Kassel: Bärenreiter [in German].

Palamarchuk, O. (2007). Muzychni vystavy lvivskykh teatriv (1776-2001) [Musical performances of Lviv theaters (1776-2001)]. Lviv: Spolom [in Ukrainian].

Shchetynskyi, O. (Ed.) (2017). Kompozytor Leonid Hrabovskyi. Linii. Perekhrestia. Aktsenty [Composer Leonid Grabovsky. Lines Crossing. Accents]. Kharkiv: Akta [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-26

Як цитувати

Yefimenko, A. (2018). Франц Ксавер Моцарт і опера. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, (2), 136–145. https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153388

Номер

Розділ

ПЕРСОНАЛІЇ