DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153388

Франц Ксавер Моцарт і опера

Adelina Yefimenko

Анотація


Стаття присвячена психолого-когнітивній проблемі «нездійснених задумів» на прикладі творчості Моцарта-сина. Актуальність дослідження Франца Ксавера Моцарта зумовлена подальшим вивченням сторінок його діяльності у Львові, а також відгуком на події навколо імені Моцарта-сина, пов’язані з фестивалем LvivMozArt. Мета даної статті – розглянути комплекс «імені» Моцарта-сина у контексті оперної справи Львова, вплив «імені» Моцарта-батька, а також контекст «нездійсненого» задуму» Вольфганга Амадея Моцарта у Мюнхені. Наукова новизна роботи полягає у вивченні нової перспективи «культу Моцарта-сина» у Львові і ставить завдання розширити орбіту європейських міст, які активно плекають «культ Моцарта» (Зальцбург, Відень, Мюнхен). В роботі застосовані методи дослідження: культурно-історичний – при аналізі творчості Моцарта-сина і Моцарта-батька у контексті мистецького розвитку Мюнхена і Львова, компаративного – при аналізі умов творчого буття спадщини Моцарта-сина і Моцарта-батька, біографічного і психолого-когнітивного у розвідках проблем «Моцарт-син і опера», «Моцарт-син і Моцарт-батько», «Моцарт і жінки». Життя Моцарта-сина було обтяжене серйозними психологічними конфліктами. З одного боку, – дилеми син-батько, син-матір, з іншого – жорстока геометрія «любовного трикутника». Драма забороненого кохання до дружини губернського радника сягає порівнянь з вагнерівським Liebestod, адже «Трістан і Ізольда» появою на світ завдячує саме нездійсненному коханню Вагнера до Матільди Везендонк. Причиною неусвідомлених, а можливо й свідомих, спроб втечі від самого себе Моцарта-сина могла бути як слава батька-генія, так і пристрасть до Йозефіни, сублімована у творчості. Чим не сюжет для нової опери про «львівського» Моцарта? До уваги слушні паралелі з творчими долями інших відомих мистців – і не тільки сучасників Франца Ксавера Моцарта. Таїна творчої кризи, яка обертається підйомом, перешкоди на цьому шляху різних зовнішніх і внутрішніх факторів і як результат страждання, розчарування, сублімація творчості, навіть божевілля – все це ставить Франца Ксавера Моцарта в один ряд з композиторами Робертом Шуманом, Францом Шубертом, Ріхардом Вагнером, Ґаетано Доніцетті, Густавом Малером, з поетами і художниками Ніколаусом Ленау, Фрідріхом Гельдерліном, Адольфом Вельфлі, Луї Суттером, Робертом Вальзером та багатьма іншими.

Ключові слова


Моцарт-син; Моцарт-батько; опера; творча криза

Повний текст:

PDF

Посилання


Nietzsche, F. (2005). Ecce homo: wie man wird, was man ist [Ecce homo: how to become what you are]. München: Beck [in German].

Nottelmann, K. (2009). W.A. Mozart Sohn, Der Musiker und das Erbedes Vaters [W.A. Mozart's son, the musician and the Erbedes father]. Kassel: Bärenreiter [in German].

Palamarchuk, O. (2007). Muzychni vystavy lvivskykh teatriv (1776-2001) [Musical performances of Lviv theaters (1776-2001)]. Lviv: Spolom [in Ukrainian].

Shchetynskyi, O. (Ed.) (2017). Kompozytor Leonid Hrabovskyi. Linii. Perekhrestia. Aktsenty [Composer Leonid Grabovsky. Lines Crossing. Accents]. Kharkiv: Akta [in Ukrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2018 Аделіна Єфіменко

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |