Дитячий хор як виконавський феномен

Larysa Dolynska

doi:10.31866/2616-7581.2.2018.153380

Автор(и)

Larysa Dolynska Народний художній колектив вокально-хорової студії «Домісолька», Україна https://orcid.org/0000-0001-7635-3505

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153380

Ключові слова:

дитячий хор, дитячий хоровий спів, виконавський феномен, емерджентність, ангелоподібність

Анотація

У ХХ ст. внаслідок накопичення безцінного досвіду видатних хормейстерів-практиків і композиторської спадщини, формування професійної гілки дитячої хорової творчості та колективів любительського рівня, теоретичних і методико-виховних процесів «відкриття дитинства» дитяче хорове виконавство виокремлюється в самостійний вид із власною специфікою навчання, тембро-звуковими комплексами, репертуаром, функціональними й символічними знаками, набуваючи сьогодні статусу повноправної частини мистецького тезаурусу. Дослідження присвячене вивченню специфічних аспектів функціонування дитячого хору як виконавського феномену. Використовуються комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, серед яких – естетичний, історико-культурологічний, узагальнюючий, музикознавчий. Позицією наукової новизни виступає виявлення феноменологічних ознак дитячого хорового співу в музично-виконавському аспекті. Висновки: з погляду виконавства, зокрема первісної гетерофонності, хорового строю, утворення «злитних» унісонів з багатьох індивідуальних тембрів-голосів і співвідношення їх у хоровому багатоголоссі – хор уособлює риси синергизму; а погляду організованого (ритуалом, регентом, диригентом) хорового звучання – емерджентності. У дитячому хорі синтезуються в «непростій сумі»: емерджентні властивості колективної творчої дії, загальнохорового культурно-мистецького континууму з додатковою лінією специфічно-музичного емерджентного розвитку-становлення та іманентні емерджентні особливості дитячого образу світу з його «алогічними» стрибками, асоціаціями, перетвореннями. ігровими інтенціями, перманентним оновленням, «ангельською» щирістю-чистотою помислів та голосової тембральності, утворюючи ще один ряд емерджентних результативних виходів. Усе це зумовлює феноменологічний статус дитячого хору як виконавського явища, специфічної емерджентної цілісності, автономної мистецької одиниці, виховально-освітньої парадигми, культурного знаку.

Біографія автора

Larysa Dolynska, Народний художній колектив вокально-хорової студії «Домісолька»

Кандидат мистецтвознавства, керівник

Посилання

Alekseev, E. (1986). Ranefolklornoe intonirovanie: Zvukovyisotnyiy aspekt [Unrefronted intonation: Pitch Aspect]. Moscow: Sovetskiy kompozitor [in Russian].

Chernyishevskiy, N. (1938). Esteticheskoe otnoshenie iskusstva k deystvitelnosti [Aesthetic attitude of art to reality]. In N.G. Chernyishevskiy. Stati po estetike. Moscow: Gosudarstvennoe sotsialno-ekonomicheskoe izdatelstvo [in Russian].

Dyachkova, L.S. (1985). Melodika [Melody]. Moscow: GMPI im. Gnesinyih [in Russian].

Kaluzhnikova, T.I. (2005). Akusticheskiy tekst rebenka (po materialam, zapisannyim ot sovremennyih rossiyskih gorodskih detey) [Acoustic text of a child (based on materials recorded from modern Russian urban children)]. (Doctor’s thesis). State Institute for Art Studies, Moscow [in Russian].

Kartseva, G.A. (2004). Ritm kak kulturno-antropologicheskiy fenomen [Rhythm as a cultural and anthropological phenomenon]. (Doctor’s thesis). RAS Institute of Philosophy, Moscow [in Russian].

Kasatkina, Z.A. (2013). Razvitie horovogo iskusstva v hudozhestvennoy kulture Rossii. (Candidate’s thesis). Herzen State Pedagogical University of Russia, St. Petersburg [in Russian].

Kazachkov, S.A. (1998). Dirizher hora – artist i pedagog[Choir Conductor – Artist and Teacher]. Kazan: Kazanskaya gosudarstvennaya konservatoriya [in Russian].

Osadchaia, S.V. Problema sobornosti yak faktor avtorskoho styliu pravoslavnoi liturhiinoi tradytsii [The problem of unity as a factor of the author's style of the Orthodox liturgical tradition]. Muzychnemystetstvo i kultura, (21), 198-205. doi: 10.31723/2524-0447-2015-21-198-205 [in Ukraine].

Redko, A.M. (2011). Funktsionalnost hora v prostranstve drevnegrecheskogo predstavleniya [The functionality of the choir in the space of the ancient Greek representation]. Molodoy uchenyiy, 28 (5), 157-161 [in Russian].

Shatova, I.V. (2005). Stilevyie osnovyi odesskoy horovoy shkolyi (Candidate’s thesis). Odessa National A.V. Nezhdanova Academy of Music, Odessa [in Russian].

Ship, V.I. (1966). Pigrov K.K. – ispolnitel-dirizher [Pigrov K.K. – performer-conductor]. Odessa: Odessa National A.V. Nezhdanova Academy of Music Library [in Russian].

Skrebkov, S. (1973). Hudozhestvennyie printsipyi muzyikalnyih stiley [Artistic principles of musical styles]. Moscow: Muzyika [in Russian].

Suhantseva, V.K. (1990). Kategoriya vremeni v muzyikalnoy kulture [Category time music culture]. Kiev: Lyibid [in Russian].

Vyigotskiy, L.S. (1987). Psihologiya iskusstva [Psychology of art]. Moscow: Pedagogika [in Russian].