Досвід саморегулювання як основа успішної професійної підготовки студентів-музикантів

Анотація

Пріоритетним завданням сучасної системи професійної підготовки фахівців у галузі музичного мистецтва є підготовка спеціалістів, здатних до безперервного саморозвитку та самовдосконалення в обраній професії. Затребувані сьогоденням професійні якості значною мірою ґрунтуються на активізації механізмів саморегуляції особистості. Набуття студентами досвіду саморегулювання в процесі навчання у вищому мистецькому навчальному закладі постає умовою їхнього успішного професійного становлення та ефективного входження в професійну діяльність.

Всебічне вивчення феномена саморегуляції є тим науковим підґрунтям, що уможливлює вирішення стратегічних завдань сучасної системи освіти. Відтак підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх музикантів шляхом створення педагогічних умов для розвитку умінь і навичок саморегуляції в ході навчання у вищому мистецькому навчальному закладі, що є метою цього дослідження, потребує систематизації наявних даних стосовно музично-виконавської та навчальної діяльності в координатах набуття студентами індивідуального досвіду саморегулювання. Логіка досягнення зазначеної мети зумовила вибір методів дослідження: критичний аналіз наукової та методичної літератури з проблеми (для виявлення ступеня розробленості та перспективи подальших розвідок), методи систематизації та аналогії (для виявлення специфічних особливостей саморегуляції музично-виконавської діяльності в порівнянні з іншими видами діяльності), методи абстрагування  та моделювання (для вивчення структури досліджуваного феномена як інтегративного утворення, що поєднує компоненти досвіду особистості із структурними ланками саморегуляції як процесу).

Залежно від виду діяльності та умов її здійснення саморегуляція здійснюється різними психічними засобами, а навички саморегуляції певного виду діяльності складаються у досвід саморегулювання фахівця, що має унікальну структуру, яка віддзеркалює сутнісні особливості виду професійної діяльності та індивідуальний стиль саморегулювання цієї діяльності.

Як особистісне утворення, що формується в результаті реалізації чисельних стратегій досягнення професійнозначущої мети, досвід саморегулювання постає складним феноменом, що віддзеркалює структурні ланки саморегуляції як процесу та структури індивідуального досвіду особистості як результату й основи його професійної діяльності, закріпленої в системі знань, умінь, навичок та емоційно-ціннісних ставлень.

Висновки. Набуття досвіду саморегулювання в координатах музичного мистецтва є процесом уходження особистості до духовного універсуму загальнолюдської культури та основою й результатом професійної самореалізації музиканта. Специфічні особливості музично-виконавської діяльності зумовлюють своєрідність досвіду саморегулювання фахівців у галузі музичного мистецтва і повинні враховуватися у створенні педагогічних умов для його формування.