Музыкально-инструментальная культура в системе музыкального этоса

Alla Chernoivanenko

doi:10.31866/2616-7581.2.2018.153373

Автор(и)

Alla Chernoivanenko Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Україна https://orcid.org/0000-0001-8413-6172

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153373

Ключові слова:

музичний інструмент, інструментальна музика, біблійний інструментарій, академічний інструменталізму, музичний етос, християнський етос

Анотація

Антична концепція музики як явища, що виходить за рамки мистецтва, із функцією організатора гармонії космічних сфер, здатної з'єднувати й урівноважувати протилежні начала в «єдності множинного», дала підстави давньогрецьким мислителям співвідносити музичні засоби й можливості з характером цільної людської особистості. Поняття «етос» (ethos) у давньогрецькій мові означає характер, вдачу, звичай. Означені параметри наукового дослідження представляються актуальними в світлі виявлення «чистоти» художніх функцій сучасного академічного інструменталізму. Стаття присвячена розглядові сутнісних ідейно-естетичних модусів і речових можливостей музичного інструменталізму в аспекті музичного етосу. Методологія дослідження передбачає застосування історико-культурологічного, логіко-семантичного, естетичного, історико-логічного, узагальнюючого методів. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про розвиток академічного інструменталізму, що відрізняється винятковістю чисто художніх законів і прийомів з позицій музичного етосу. Стверджується, що академічна музично-інструментальна культура фактично розвивалася в рамках музичного й християнського етосу, віднаходячи мелос, простір гармонії, набуваючи формотворної логіки, поліфонічної всеосяжності змісту. Як спеціально «створені», штучно (й майстерно) «зроблені», матеріалізовані знаряддя, музичні інструменти акумулюють у своїй речовості, а також «направляють» на адресу своїх творців і слухачів нові нематеріальні цінності. Аналізуються витоки музичного інструменталізму в церковному і фольклорному пластах вокальної та інструментальної музики.

Біографія автора

Alla Chernoivanenko, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

Кандидат мистецтвознавства, доцент, професор кафедри народних інструментів

Посилання

Berlioz, G. (1956). Kriticheskiy ocherk o Simfoniyah Bethovena [Critical Essay on Beethoven's Symphonies]. In G. Berlioz. Izbrannyie stati [Featured Articles]. Moscow: Muzgiz [in Russian].

Budkeev, S. (2011). Arhitektura organa kak otrazhenie kartinyi mira [The architecture of the organ as a reflection of the picture of the world] (Extended abstract of Doctor’s thesis). Altayskiy gosudarstvennyiy universitet, Barnaul [in Russian].

Byichkov, Yu.N. (2000). Vvedenie v muzyikoznanie [Introduction to musicology]. Moscow: RAM imeni Gnesinyih [in Russian].

Florenskiy, P. (1980). Iz bogoslovskogo naslediya [From theological heritage]. In Bogoslovskie trudyi [Theological Works] (Issue 17, pp. 91-117). Moscow [in Russian].

Gruber, R. (1941). Istoriya muzyikalnoy kulturyi. (Vol. 1, pt. 1). Moscow: Muzgiz [in Russian].

Holopova, V. (2014). Fenomen muzyiki [Music phenomenon]. Moscow: Direkt-Media [in Russian].

Hrybynenko, Yu. (2017). Osoblyvosti tembrovoi dramaturhii instrumentalnykh tvoriv Halyny Ustvolskoi [Features of the tone drama of instrumental works by Galina Ustvolskaya]. Muzychne mystetstvo i kultura, 24, 8–19. doi: 10.31723/10.31723/2524-0447-2017-24-8-19 [in Ukrainian].

Imhanitskiy, M. (2002). Istoriya ispolnitelstva na russkih narodnyih instrumentah [History of performance on Russian folk instruments]. Moscow: The Gnessins Russian Academy of Music [in Russian].

Klyuev, A. (2002). Muzyikalnoe iskusstvo v chelovecheskom izmerenii [Musical art in the human dimension]. In Filosofskiy vek [Philosophical age], Proceedings of the International Conference (pp. 269–281). St. Petersburg: Sankt-Peterburgskiy Tsentr istorii idey [in Russian].

Kolyada, E. (2003). Bibleyskie muzyikalnyie instrumentyi v vostochno- i zapadnohristianskoy ekzegeze [Biblical musical instruments in East and West Christian exegesis]. In Vizantiya i Vostochnaya Evropa: Muzyikalnyie i liturgicheskie svyazi [Byzantium and Eastern Europe: Musical and liturgical ties Byzantium and Eastern Europe: Musical and liturgical ties].

Konen, V. (1994). Tretiy plast: Novyie massovyie zhanryi v muzyike XX veka [The third layer: New popular genres in the music of the twentieth century]. Moscow: Muzyika [in Russian].

Losev, A. (1975). Istoriya antichnoy estetiki: Aristotel i pozdnyaya klassika [The history of ancient aesthetics: Aristotle and the late classics.]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Masters, P. (2001). Bogosluzhenie: bibleyskoe i sovremennoe [Worship: biblical and modern]. Moscow: Printkol [in Russian].

Matsievskiy, I. (2007). Narodnaya instrumentalnaya muzyika kak fenomen kulturyi [Folk instrumental music as a cultural phenomenon]. Almatyi: Dayk-press [in Russian].

Petrik, V. (2009). Kategoriya instrumentalizma v muzyike (na primere domrovogo tvorchestva) [The category of instrumentalism in music (on the example of Domra creativity)]. (Candidate’s thesis). Odessa national A.V. Nezhdanova academy of music, Odessa [in Russian].

Rapoport, S. (1980). Priroda iskusstva i spetsifika muzyiki [The nature of art and the specificity of music]. In Esteticheskie ocherki [Aesthetic Essays] (pp. 63-102). Moscow: Muzyika [in Russian].

Scherbakova, A. (2012). Fenomen muzyikalnogo iskusstva v stanovlenii i razvitii kulturyi [The phenomenon of musical art in the formation and development of culture]. (Extended abstract of Doctor’s thesis). Krasnodarskiy gosudarstvennyiy universitet kulturyi i iskusstv, Krasnodar [in Russian].

Suhantseva, V. (2000). Muzyika kak mir cheloveka. Ot idei Vselennoy – k filosofii muzyiki [Music as the world of man. From the idea of the Universe to the philosophy of music]. Kyiv: Fakt [in Russian].

Zoltai, D. (1970). Etos i affekt: istoriya filosofskoy muzyikalnoy estetiki ot zarozhdeniya do Gegelya [Ethos and affect: the history of philosophical musical aesthetics from birth to Hegel]. Moscow: Progress [in Russian].