DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153373

Музично-інструментальна культура в системі музичного етосу

Alla Chernoivanenko

Анотація


Антична концепція музики як явища, що виходить за рамки мистецтва, із функцією організатора гармонії космічних сфер, здатної з'єднувати й урівноважувати протилежні начала в «єдності множинного», дала підстави давньогрецьким мислителям співвідносити музичні засоби й можливості з характером цільної людської особистості. Поняття «етос» (ethos) у давньогрецькій мові означає характер, вдачу, звичай. Означені параметри наукового дослідження представляються актуальними в світлі виявлення «чистоти» художніх функцій сучасного академічного інструменталізму. Стаття присвячена розглядові сутнісних ідейно-естетичних модусів і речових можливостей музичного інструменталізму в аспекті музичного етосу. Методологія дослідження передбачає застосування історико-культурологічного, логіко-семантичного, естетичного, історико-логічного, узагальнюючого методів. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про розвиток академічного інструменталізму, що відрізняється винятковістю чисто художніх законів і прийомів з позицій музичного етосу. Стверджується, що академічна музично-інструментальна культура фактично розвивалася в рамках музичного й християнського етосу, віднаходячи мелос, простір гармонії, набуваючи формотворної логіки, поліфонічної всеосяжності змісту. Як спеціально «створені», штучно (й майстерно) «зроблені», матеріалізовані знаряддя, музичні інструменти акумулюють у своїй речовості, а також «направляють» на адресу своїх творців і слухачів нові нематеріальні цінності. Аналізуються витоки музичного інструменталізму в церковному і фольклорному пластах вокальної та інструментальної музики.

Ключові слова


музичний інструмент; інструментальна музика; біблійний інструментарій; академічний інструменталізму; музичний етос; християнський етос

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Berlioz, G. (1956). Kriticheskiy ocherk o Simfoniyah Bethovena [Critical Essay on Beethoven's Symphonies]. In G. Berlioz. Izbrannyie stati [Featured Articles]. Moscow: Muzgiz [in Russian].

Budkeev, S. (2011). Arhitektura organa kak otrazhenie kartinyi mira [The architecture of the organ as a reflection of the picture of the world] (Extended abstract of Doctor’s thesis). Altayskiy gosudarstvennyiy universitet, Barnaul [in Russian].

Byichkov, Yu.N. (2000). Vvedenie v muzyikoznanie [Introduction to musicology]. Moscow: RAM imeni Gnesinyih [in Russian].

Florenskiy, P. (1980). Iz bogoslovskogo naslediya [From theological heritage]. In Bogoslovskie trudyi [Theological Works] (Issue 17, pp. 91-117). Moscow [in Russian].

Gruber, R. (1941). Istoriya muzyikalnoy kulturyi. (Vol. 1, pt. 1). Moscow: Muzgiz [in Russian].

Holopova, V. (2014). Fenomen muzyiki [Music phenomenon]. Moscow: Direkt-Media [in Russian].

Hrybynenko, Yu. (2017). Osoblyvosti tembrovoi dramaturhii instrumentalnykh tvoriv Halyny Ustvolskoi [Features of the tone drama of instrumental works by Galina Ustvolskaya]. Muzychne mystetstvo i kultura, 24, 8–19. doi: 10.31723/10.31723/2524-0447-2017-24-8-19 [in Ukrainian].

Imhanitskiy, M. (2002). Istoriya ispolnitelstva na russkih narodnyih instrumentah [History of performance on Russian folk instruments]. Moscow: The Gnessins Russian Academy of Music [in Russian].

Klyuev, A. (2002). Muzyikalnoe iskusstvo v chelovecheskom izmerenii [Musical art in the human dimension]. In Filosofskiy vek [Philosophical age], Proceedings of the International Conference (pp. 269–281). St. Petersburg: Sankt-Peterburgskiy Tsentr istorii idey [in Russian].

Kolyada, E. (2003). Bibleyskie muzyikalnyie instrumentyi v vostochno- i zapadnohristianskoy ekzegeze [Biblical musical instruments in East and West Christian exegesis]. In Vizantiya i Vostochnaya Evropa: Muzyikalnyie i liturgicheskie svyazi [Byzantium and Eastern Europe: Musical and liturgical ties Byzantium and Eastern Europe: Musical and liturgical ties].

Konen, V. (1994). Tretiy plast: Novyie massovyie zhanryi v muzyike XX veka [The third layer: New popular genres in the music of the twentieth century]. Moscow: Muzyika [in Russian].

Losev, A. (1975). Istoriya antichnoy estetiki: Aristotel i pozdnyaya klassika [The history of ancient aesthetics: Aristotle and the late classics.]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Masters, P. (2001). Bogosluzhenie: bibleyskoe i sovremennoe [Worship: biblical and modern]. Moscow: Printkol [in Russian].

Matsievskiy, I. (2007). Narodnaya instrumentalnaya muzyika kak fenomen kulturyi [Folk instrumental music as a cultural phenomenon]. Almatyi: Dayk-press [in Russian].

Petrik, V. (2009). Kategoriya instrumentalizma v muzyike (na primere domrovogo tvorchestva) [The category of instrumentalism in music (on the example of Domra creativity)]. (Candidate’s thesis). Odessa national A.V. Nezhdanova academy of music, Odessa [in Russian].

Rapoport, S. (1980). Priroda iskusstva i spetsifika muzyiki [The nature of art and the specificity of music]. In Esteticheskie ocherki [Aesthetic Essays] (pp. 63-102). Moscow: Muzyika [in Russian].

Scherbakova, A. (2012). Fenomen muzyikalnogo iskusstva v stanovlenii i razvitii kulturyi [The phenomenon of musical art in the formation and development of culture]. (Extended abstract of Doctor’s thesis). Krasnodarskiy gosudarstvennyiy universitet kulturyi i iskusstv, Krasnodar [in Russian].

Suhantseva, V. (2000). Muzyika kak mir cheloveka. Ot idei Vselennoy – k filosofii muzyiki [Music as the world of man. From the idea of the Universe to the philosophy of music]. Kyiv: Fakt [in Russian].

Zoltai, D. (1970). Etos i affekt: istoriya filosofskoy muzyikalnoy estetiki ot zarozhdeniya do Gegelya [Ethos and affect: the history of philosophical musical aesthetics from birth to Hegel]. Moscow: Progress [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2018 Алла Черноіваненко

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |