© Київський національний університет культури і мистецтв, 2026.

Процедуру розроблено для наукових видань університету. Відтворення цієї процедури або її окремих положень допускається за умови обов’язкового посилання на джерело. Використання без належної атрибуції суперечить принципам академічної доброчесності.

Загальні положення

Редакція видання (далі — Редакція) дотримується політики нульової толерантності до будь-яких проявів порушень принципів академічної доброчесності. У своїй діяльності Редакція керується принципами Закону України «Про академічну доброчесність» та настановами COPE для ретельного з’ясування обставин можливих випадків, зокрема плагіату, фальсифікації даних, некоректного зазначення авторів у публікації (невключення осіб, які зробили вагомий внесок, або включення осіб, які не брали участі у підготовці рукопису наукової статті) та прихованих конфліктів інтересів.

У процесі розгляду повідомлення про можливі порушення принципів академічної доброчесності Редакція дотримується презумпції академічної доброчесності: особа вважається такою, що не порушила принципів академічної доброчесності, доки це не встановлено в порядку, визначеному цією процедурою.

Процедура повідомлення про факти порушень

Повідомлення про можливі порушення принципів академічної доброчесності надсилається в друкованому чи електронному вигляді на офіційну адресу Редакції. Редакція реєструє повідомлення в день його надходження. Щоб повідомлення було прийняте до розгляду, заявник має надати конкретні докази: наприклад, посилання на першоджерела (у разі плагіату), порівняльний аналіз даних або документи, що підтверджують конфлікт інтересів. Інформацію про факти порушень можуть надавати будь-які зацікавлені особи: читачі та/або автори видання, представники наукових установ та/або закладів вищої освіти та інші особи, які мають відповідні докази.

Розгляд анонімних повідомлень можливий лише за умови наявності вагомих і задокументованих доказів серйозних порушень. Рішення про прийняття анонімного повідомлення до розгляду ухвалює головний редактор на підставі попереднього оцінювання наданих матеріалів: якщо надані матеріали містять конкретні факти, джерела або дані, що уможливлюють проведення незалежної перевірки, — повідомлення приймається; якщо докази мають декларативний характер і не підкріплені фактичними даними — повідомлення відхиляється із зазначенням причин.

Якщо повідомлення стосується рукопису, який перебуває на етапі опрацювання, його розгляд та подальша публікація призупиняються до остаточного з’ясування обставин.

Первинна перевірка повідомлення та забезпечення конфіденційності

Після надходження повідомлення головний редактор протягом десяти робочих днів проводить первинний аналіз обґрунтованості заявлених порушень та ухвалює одне з таких рішень:

• повідомлення має достатні підстави для подальшого розгляду — розпочинається процедура з’ясування обставин можливого порушення, про що головний редактор повідомляє заявника;
• повідомлення не містить достатніх підстав — заявнику надсилається мотивована відмова із зазначенням причин.

У разі достатніх підстав для подальшого розгляду повідомлення автори, щодо яких розглядається повідомлення, отримують його копію, а заявник інформується про ініціювання процедури з’ясування обставин можливого порушення.

Редакція гарантує сувору конфіденційність наданої інформації на кожному етапі перевірки. Відомості про особу заявника та авторів, зміст повідомлення та хід розгляду не розголошуються третім особам, за винятком випадків інформування керівництва установи авторів та передання даних до наукометричних баз, репозитаріїв і бібліотек, прямо передбачених розділом «Інформування про результати» цієї Процедури.

Процедура з’ясування обставин можливого порушення

Задля об’єктивного розгляду повідомлення Редакція протягом трьох робочих днів після завершення первинної перевірки формує тимчасову робочу групу — комісію з публікаційної етики. До її складу входять головний редактор та щонайменше двоє членів редакційної колегії, кожен з яких не має конфлікту інтересів щодо порушеного питання. За наявності конфлікту інтересів відповідний член комісії замінюється іншим членом редакційної колегії. Якщо сформувати комісію у необхідному складі з членів редакційної колегії неможливо, залучаються незалежні профільні експерти — науковці або фахівці-практики з інших наукових установ або закладів вищої освіти, які не пов’язані з авторами, Редакцією та предметом розгляду.

Процедура з’ясування обставин можливого порушення включає такі етапи:

• запит до авторів: комісія офіційно звертається до авторів із проханням надати роз’яснення щодо викладених у повідомленні зауважень протягом десяти робочих днів із моменту одержання запиту. Автори мають право ознайомлюватися з усіма наявними матеріалами, надавати письмові пояснення або відмовитися від їх надання, брати участь у дослідженні доказів. У разі ненадходження відповіді у встановлений строк комісія надсилає повторний запит із додатковим строком п’ять робочих днів. Якщо відповідь не надійшла і на повторний запит, комісія продовжує розгляд на підставі наявних матеріалів, про що автори повідомляються;
• експертний аналіз: комісія ретельно вивчає надані аргументи та проводить комплексну перевірку на предмет дотримання принципів академічної доброчесності й етичних вимог до наукових публікацій. Залежно від характеру повідомлення, аналізу піддаються тексти, джерельна база, авторський склад, наявність потенційних конфліктів інтересів та інші релевантні матеріали. За результатами перевірки комісія готує обґрунтований письмовий висновок.

Комісія завершує роботу та подає висновок головному редактору (або особі, яка виконує його повноваження) не пізніше ніж протягом двадцяти робочих днів із моменту її формування. У виняткових випадках, коли обставини справи потребують додаткової експертизи, цей строк може бути продовжено, але не більше ніж на десять робочих днів, про що всі зацікавлені сторони повідомляються завчасно.

Ухвалення рішення та подальші заходи

На підставі висновку комісії Редакція ухвалює одне з таких рішень не пізніше ніж протягом семи робочих днів із моменту отримання висновку:

• відхилення повідомлення — якщо факт порушення не підтвердився. У такому разі розгляд припиняється, про що Редакція офіційно інформує всі зацікавлені сторони із зазначенням підстав ухваленого рішення;
• опублікування виправлень (Corrigendum – у разі помилки автора; Erratum — у разі помилки Редакції або видавця) — якщо виявлено незначні та ненавмисні помилки, що не впливають на наукову цінність і загальні висновки дослідження;
• відхилення рукопису у зв’язку з виявленням порушень принципів академічної доброчесності — якщо порушення принципів академічної доброчесності виявлено в рукописі на етапі його опрацювання чи підготовки до друку;
• відкликання статті (Retraction) — якщо суттєві порушення виявлено у вже опублікованому матеріалі. Процедура відкликання здійснюється відповідно до настановами COPE.

Автори та/або заявник мають право оскаржити ухвалене рішення протягом десяти робочих днів із моменту отримання офіційного повідомлення. Апеляція подається в друкованій чи електронній формі на офіційну адресу Редакції з обов’язковим зазначенням підстав оскарження та, за наявності, нових доказів або аргументів. Апеляція розглядається у складі, відмінному від первинної комісії, протягом десяти робочих днів. Рішення за результатами апеляції є остаточним.

Інформування про результати

Редакція офіційно повідомляє заявника та авторів про ухвалене рішення протягом п’яти робочих днів із моменту його ухвалення. Повідомлення надсилається в електронній формі та містить стисле викладення підстав, на яких ґрунтується рішення.

У разі підтвердження серйозних етичних порушень відповідна інформація може бути передана керівництву установи, в якій працюють автори. Таке повідомлення надсилається лише після набрання рішенням чинності — після завершення апеляційного строку або за результатами апеляції.

У разі відкликання статті (Retraction) Редакція діє на підставі політика та процедура  відкликання опублікованих статей.

Редакція усвідомлює, що систематичне ігнорування порушень принципів академічної доброчесності або безпідставне залишення повідомлень без розгляду може бути підставою для виключення видання з переліку наукових фахових видань України, відповідно до ст. 36 Закону України «Про академічну доброчесність».

 

Процедура підлягає періодичному перегляду з урахуванням вимог національного законодавства у сфері академічної доброчесності та міжнародних практик.