Системи штучного інтелекту в музичній освіті: досвід використання

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати досвід та оцінити ефективність застосування систем штучного інтелекту в музичній освіті на сучасному етапі їх розвитку. Методологія ґрунтується на поєднанні соціологічних та експериментально-аналітичних методів. Зокрема, застосовано анкетування студентів кафедри музичного мистецтва КНУКіМ з метою виявлення їхньої суб’єктивної оцінки можливостей використання систем штучного інтелекту в освітньому процесі. Також використано метод юзер-тестування – перевірку можливостей систем штучного інтелекту через виконання тестових завдань із музично-теоретичних дисциплін з подальшим порівняльним аналізом результатів. Дослідження має пілотний характер і спрямоване на первинну емпіричну перевірку можливостей застосування систем штучного інтелекту в музичній освіті. Наукова новизна полягає в проведенні комплексного емпіричного дослідження ефективності генеративних систем ШІ, що дало змогу встановити залежність їх результативності від формату когнітивного завдання та специфіки навчального матеріалу. Висновки. Із системами ШІ знайома переважна більшість (понад 95 %) здобувачів освіти. До систем ШІ частіше звертаються під час опанування дисциплін з переважним теоретичним складником, тоді як у практично-орієнтованих предметах (спів, інструментальне виконавство) їх використання є значно обмеженішим. Середня оцінка якості роботи нейромереж у музичній сфері є посередньою (2,6 – 3,1 за п’ятибальною системою); кращі результати нейромережі демонструють під час вирішення питань з історії західноєвропейської музики, натомість менш точні – у питаннях української музики. Недосяжними на момент проведення дослідження для нейромереж залишаються завдання аналізу нотних текстів, що обмежує їх використання у дисциплінах музично-теоретичного циклу.