Фольклорно-експедиційна практика Софії Грици: між науковою фіксацією традиції та ідеологічними обмеженнями

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати особливості фольклорно-експедиційної практики другої половини ХХ століття на предмет поєднання наукової фіксації музичного фольклору з ідеологічними обмеженнями (на прикладі діяльності С. Грици). Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історико-культурного методу (для аналізу розвитку фольклористики в умовах соціокультурних трансформацій та впливу радянської ідеології на експедиційну діяльність), порівняльного методу (для зіставлення підходів різних періодів і наукових традицій), методу інтерв’ю (авторське інтерв’ю із С. Грицою – для реконструкції умов роботи та цензурних обмежень), а також аналітичного методу (для осмислення взаємодії між науковою об’єктивністю та ідеологічним контролем). Наукова новизна. Уперше в науковий обіг уведено фрагмент інтерв’ю автора із С. Грицою, що дає змогу реконструювати практичні механізми фольклорно-експедиційної діяльності в умовах ідеологічних обмежень. Висновки. З’ясовано, що фольклорно-експедиційна діяльність С. Грици була не лише інструментом емпіричного збирання матеріалу, але й важливою культуроохоронною практикою, спрямованою на збереження музичного фольклору в умовах інтенсивних соціокультурних змін другої половини ХХ століття. Установлено, що, попри жорсткі ідеологічні обмеження, дослідникам вдалося зафіксувати значний масив автентичних пісенних зразків, включно з архаїчними жанрами, які часто не підлягали офіційній публікації та зберігалися в особистих архівах. Узагальнено, що фольклорно-експедиційна практика досліджуваного періоду має подвійний характер: з одного боку, вона сприяла інституціоналізації та розвитку етномузикології, а з іншого – функціонувала в умовах ідеологічного тиску, що вимагало від науковців вироблення адаптаційних стратегій.