@article{Дутчак_2022, title={Специфіка творчого універсалізму бандуристів української діаспори}, volume={5}, url={http://musical-art.knukim.edu.ua/article/view/258148}, DOI={10.31866/2616-7581.5.1.2022.258148}, abstractNote={<p><strong>Мета дослідження </strong>– визначити вектори творчого універсалізму в діяльності митців- бандуристів української діаспори ХХ – початку ХХІ ст. У статті аналізуються засади і прояви творчого універсалізму представників бандурного мистецтва української діаспори. Виокремлені персоналії митців – бандуристів діаспори, творчість яких стала виявом універсалізму у контексті актуалізації потреби узагальнення й аналізу здобутків бандурного мистецтва зарубіжжя як складової української музичної культури. <strong>Методологія дослідження </strong>передбачає використання історичного, аксіологічного, музикознавчого та культурологічного підходів та методів. Вони дозволили розглянути напрями діяльності бандуристів у інонаціональному середовищі (історичний підхід), цінність їх здобутків у різних векторах творчості (аксіологічний підхід), комплексно представити внесок бандуристів у світову скарбницю української культури з позицій діяльнісного універсалізму (музикознавчий і культурологічний підходи). <strong>Наукова новизна дослідження </strong>полягає у введенні до наукового обігу аналізу творчої діяльності й здобутків митців-бандуристів у середовищі української діаспори з позиції універсалізму, пріоритетності виду діяльності чи їх синергії. <strong>Висновки. </strong>У бандурному мистецтві діаспори упродовж ХХ – початку ХХІ ст. визначено як пріоритетний (провідний) напрям діяльності виконавський. Він охоплює різні види виконавства – як соліста чи учасника, диригента бандурного колективу, звукозаписну діяльність – або ж суміщення окремих чи всіх перелічених видів. Допоміжними виступають такі напрями, як конструкторський (обґрунтування типів моделей бандур та їх виготовлення); композиторський (створення авторських композицій, обробок, аранжувань для власного використання та для учнів чи послідовників); педагогічний та методичний (навчання та формування методик гри); науково-дослідний та публіцистичний (видання наукових статей, монографій та пресових публікацій); адміністративно-організаційний (керівництво навчальними інституціями, осередками, управління колективами, виданнями); менеджерсько-організаційний (підготовка концертної, звукозаписної, видавничих, наукових та фестивальних заходів) та ін.</p>}, number={1}, journal={Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво}, author={Дутчак, Віолетта}, year={2022}, month={Чер}, pages={56–68} }